Хто і чому провокує зростання податкового боргу
Загальний зріст податкового боргу по Офісу великихплатників податків у 2017 році склав 6,47 млрд грн – до 10,13 млрд грн загалом.З них тільки за жовтень недоїмка в банківській сфері збільшилася на 1,5 млрдгрн. Нібито нічого дивного, усі ми розуміємо, що банківська сфера наразіпереживає не найкращі часи. Дивно інше: що за таких обставин найбільші сумиподатку на прибуток за результатами 9 місяців 2017 року задекларували саме банки.Причому, не прибуткові, а ті, що перебувають у стані ліквідації. Сума задекларованогоподатку на прибуток по усіх фінансових установах, що зареєстровані наобслуговуванні в Офісі, склала 1,98 млрд грн. З них 80% – 1,56 млрд грн – цезадекларовані зобов’язання банків, які перебувають під управлінням Фондугарантування вкладів фізичних осіб.
І тут важливо розуміти, що ці банки не ведуть діяльності,яка була би спрямована на отримання прибутку. Більше того: як пояснили нам вНБУ, їх навіть не можна назвати банками у повному сенсі цього слова. Уся їхнядіяльність зводиться лише до накопичення ліквідної маси для погашеннязобов’язань перед вкладниками. І в той самий час, якщо вірити декларуваннюподатку на прибуток, їхня прибутковість сягає рівня паливно-енергетичногокомплексу. А один з ліквідаційних банків навіть задекларував податок наприбуток, тотожний усій вартості його активів.
Усе це означає, що на рівному місці усі ми –починаючи від Офісу і закінчуючи найвищими органами держави – отримуємосерйозну проблему. Ці задекларовані суми ніколи не будуть сплачені до бюджету,оскільки, відповідно до законодавства, під час здійснення ліквідації у банку невиникає жодних додаткових зобов'язань зі сплати податків і зборів, крім витрат,безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. В той самийчас, ці показники будуть світитися усюди як борг платників перед державою. Зпочатку року зріст недоїмки по 46-ти ліквідаційним банкам склав 5,069 млрд грн.Це 30% боргу по всьому Офісу за 2017 рік. Для нас це – погана статистика. Длядержави – удар по іміджу, оскільки розмір такого боргу є одним з вагомихпоказників платіжоспроможності держави, у тому числі – при вирішенні питаннянадання їх кредиту міжнародними установами.
Що з цим робити – невідомо. Порядок дій у такихвипадках не регулюється жодним нормативним документом. Ми маємо не простопробіл у законодавстві, а цілу воронку, котра витягне з держави сил і ресурсівна кілька років, оскільки ліквідація банківських установ – процес тривалий.
Повноважень Офісу не вистачає на те, щоб виріщитицю проблему, тому лишається тількизвертатися до тих, хто міг би допомогти. У першу чергу – до Фонду гарантуваннявкладів. А потім – сідати разом за стіл і розробляти нову методологію порядкуліквідації банків та декларування у процесі ліквідації, що дозволила б банкамне декларувати неіснуючі доходи і податки, які ніколи не будуть сплачені. Сподіваюся,скоро це нарешті станеться.
