В галузі торгівліпальним є дві основні проблеми, які заставляють ЗМІ і податківців приділяти АЗСнеабияку увагу. І якщо наша увага в результаті виливається в додатковіперевірки, то увага ЗМІ призводить до підрахунків того, як часто і на скількохзаправках було припинено роботу через ці самі перевірки. При цьому, япереконаний, якби журналісти поцікавилися їх причинами, акценти і тон новин різкоб змінилися – як мінімум, перейшли б від звинувачень, як вони люблять писати, "силовиків" і "карних структур" до роздумів, хто насправді у чому винен і щоробити далі.
То що ж це за дві глобальні проблеми?
Перша – ненарахування акцизного податку на реалізованічерез мережу АЗС нафтопродукти.Здавалося б, до чого тут Офіс? Адже не ми адмініструємо цей податок. Тим неменш, саме ми під час перевірок у 2015 році вперше виявили це порушення, простоспівставивши дані звітності по акцизному податку. На одній з мереж, яка ніякне хотіла визнавати торгілю пальним "з пістолета" роздрібною і платити акциз,відхилення за результатами порівняння склало 2,9 млрд грн. Загалом за 2015-2016рік ми донарахували різним мережам акцизу більше ніж на 3,7 млрд грн. Звичайно,зараз усі ці донарахування оскаржуються в судах. А поки суди зволікають зрішенням, мережі позбавляються активів, перереєструючи їх на афілійовані компанії.
Друга проблема полягає в наданні податкової вигоди третім особам (58 СГ) шляхом торгівлі податковимизобов’язаннями. Звучить складно, але механізм насправді простий. Цілий денькомпанія фактично реалізує паливо-мастильні матеріали (ПММ) кінцевомуспоживачу через мережу АЗС. Наприкінці робочого дня підприємство виписуєзведену податкову накладну на адресу фіктивного підприємства, яке нібитопридбало ПММ на АЗС за готівку. Ця маніпуляція дозволяла фіктивномупідприємству збільшувати суму ліміту в системі електронного адміністрування ПДВта в подальшому виписувати податкові накладні по ланцюгу постачання.
Цю схему також було викрито підчас адміністрування СГД галузі. По-перше, неможливо було не помітити обрив в ланцюгу реалізації пального (придбали пальне, а продали інші товарита послуги). По-друге, під час перевірки виявилося, що контрагенти, які нібито придбали таке пальнечерез АЗС, не мають навіть власних транспортних засобів для його перевезення чивикористання, а працює у них взагалі дві-три особи.
І нарешті, на одній з мереж під час аналізу усіх касовихчеків було виявлено, що заправка автомобілів згідно з реєстром чеківодним контрагентом відбувалась від 1500 до 2100 разів в день. Чи можливо таке? Звичайно,ні. В результаті перевірки було виялено, що саме ця мережа "продала податковізобов’язання" на суму 60 млн грн ПДВ.
Мережі не поспішають визнаватиухилення від податків і участь у схемах. Крім цих двох, є ще схема роздрібноїторгівлі не облікованими у бухгалтерському та податковому облікунафтопродуктами. Але це дрібниці, які легко виявляються і не складаютьглобальної тендеції.
Ми системно проводимо роботу з виявлення та руйнуваннясхем ухилення від оподаткування в галузі торгівлі паливно-мастильнимиматеріалами. Тому для нас настільки важливою є адекватна та своєчасна позиціюсудів при розгляді зазначеної категорії справ. Також ми сподіваємося навідповідальне ставлення платників податків до їхніх податкових зобов’язань, аджесплата акцизного податку в бюджет місцевих громад – запорука успішного процесудецентралізації влади та добробутурегіонів.