Про Швейцарію і новий перелік країн з пільговим оподаткуванням
За кілька днів - якраз в річницю Дня Незалежності нашої країни - українська делегація відправиться до Швейцарії на переговори. У планах представників Мінфінансів, ДФС та Офісу великих платників – перегляд “Конценції про уникнення подвійного оподаткування між Швейцарією та Україною”. Справа в тому, що чинна редакція цієї Конвенції застаріла і не відповідає модельній конвенції ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку) і міжнародним вимогам, не кажучи вже про те, що вона не передбачає надання Швейцарією важливої для українських податківців інформації про швейцарські компанії. Тож необхідність провести переговори назріла давно і ось нарешті країни про них домовилися.
Можливим каталізатором переговорного процесу стало оновлення списку країн ТЦУ (з пільговим оподаткуванням), ініційоване Офісом великих платників податків. Наразі цей перелік складає 65 країн, 36 з них є офшорними зонами. За останні кілька років кількість країн в переліку зменшилася, але тепер ситуація змінилася і до нього варто повернути до нього деякі держави: Швейцарію, Ліван, ОАЕ, Мальту, Сингапур та інші. В першу чергу це пов’язано з тим, що в 2017 році у нас змінилися критерії формування списку. Тепер, щоб не потрапити до нього, країна повинна підписати з Україною відповідну угоду, підтримувати обмін інформацією в повному обсязі і мати ставку з податку на прибуток не нижчу за -5 пунктів від української.
Впевнено можна сказати, що з цих трьох пунктів ситуація із Швейцарією відповідає лише першому. В той самий час товарообіг з нею і по експорту, і по імпорту посідає перше місце і становить 39%.
Мати такий товарообіг і не мати достатньо інформації для контролю оподаткування - такого собі не можуть дозволити навіть дуже багаті країни. Тому ми й запропонували повернути Швейцарію до переліку ТЦУ. Перебування в подібному списку несе в собі певні іміджеві ризики. Мабуть, завдяки цьому і прискорився переговорний процес із Швейцарією.
Загалом маю сказати, що процес деофшоризації бізнесу набирає обертів у всьому світі. Останньою тенденцією в ЄС стала імплементація директиви Європарламенту, спрямованої на боротьбу з відмиванням доходів і ухиленням від сплати податків. Також було введено нові вимоги для банків та інших фінансових установ: їх зобов’язали вести реєстр кінцевих бенефіціарів своїх клієнтів і надавати відповідну інформацію службам фінансового моніторингу країни.
Україна хай повільно, але теж рухається в тому ж напрямку. Нещодавно КМУ ухвалив постанову №480 з переліком організаційно-правових форм, використання яких дозволяє мінімізувати оподаткування. Це значний крок: після того як з січня 2015 року біло скасовано обмеження витрат при імпорті через офшорні компанії та визнано контрольованими операціями лише відносини з резидентами, зареєстрованими в країнах з пільговим режимом оподаткування, за 2015 рік нашими платниками за участю так званих англійських партнерств було імпортовано товарів на суму 14 млрд грн, а експортовано - на суму 9 млрд грн. Після ухвали згаданої постанови ці операції повернулися під контроль трансфертного ціноутворення.
Наступний важливий крок - затвердження оновленого переліку країн ТЦУ (з пільговим оподаткуванням). Це має статися до кінця року, а з січня він набуде чинності.
Паралельно в Міністерстві фінансів триває обговорення імплементації кроків BEPS. Поки що в дорожній карті міністерства зазначено, що Україна готова виконати лише чотири кроки: 5, 6, 13, 14 - це так званий мінімальний стандарт. Але ми маємо рухатися далі, інакше Україна може потрапити до міжнародного переліку офшорів, котрий буде сформовано ОЕСР (Організація Міжнародного Співробітництва і Розвитку). Репутаційні ризики занадто високі. Якщо навіть Швейцарія не схотіла опинитися в “чорному” списку України, то Україні тим більше не варто потрапляти до міжнародного переліку офшорів ОЕСР.
Переконаний, що для реалізації ефективної міжнародної економічної політики України нам варто було би вирішити не лише юридичні, а й кадрові питання. Нам катастрофічно не вистачає спеціалістів-міжнародників, а ті, що є, розпорошені по невеликих окремих відділах у різних департаментах. Думаю, варто було би консолідувати їхні зусилля в одному великому департаменті на рівні ДФСУ, який би виконував функції аналітики, контролю та організації усіх міжнародних процесів. Тоді буде кому реалізовувати і кроки BEPS, і проведення масштабної деофшоризації, і адаптацією українського податкового законодавства до норм ЄС.
Звичайно, ми усвідомлюємо, що повністю закрити будь-яке використання офшорних схем неможливо, а ось посилити над ними контроль під силу кожній державі, у тому числі - й Україні.
