Сьогодні зявилась інформація, що суд у Каліфорнії виніс рішення, яке змусило багатьох замислитися: п’ятдесят мільйонів доларів компенсації кур’єру за пролитий стакан гарячої кави (джерело: cnn.com).

Чи не абсурд? Чи не занадто щедро? Але за цією історією криється значно більше, ніж здається на перший погляд. Давайте розберемося, що сталося, чому закон став на бік потерпілого і як подібні випадки можуть навчити нас захищати свої права.

Основні відомі на сьогодні деталі судового рішення

  1. Сторони справи:
    • Позивач: Майкл Гарсія, який постраждав через пролитий гарячий кави. Працює кур'єром.
    • Відповідач: Компанія Starbucks Corporation, яка володіє закладом, де було видано напій із ненадійно закритою кришкою.
  2. Суд:
    • Рішення винесено судом загальної юрисдикції штату Каліфорнія (Superior Court of California). Точний округ не уточнено, але це цивільна справа, яка підпадає під юрисдикцію штату.
  3. Обставини справи:
    • Кур’єр отримав замовлення, що включало гарячий кави в картонному стакані. Через ненадійно закріплену кришку напій пролився на інтимну зону тіла (пах), спричинивши серйозні опіки.
    • Позивач стверджував, що травма призвела до фізичних страждань (опіки, ймовірно, другого чи третього ступеня), а також моральних збитків — болю, приниження, втрати працездатності та психологічного дискомфорту.
  4. Юридична основа:
    • Позов ґрунтується на нормах цивільного права Каліфорнії, зокрема на концепції необережності (negligence). Закон штату передбачає відповідальність компанії за шкоду, завдану через недбалість її працівників.
    • Суд визнав, що Starbucks не виконав обов’язок дбайливості (duty of care), адже працівник закладу неправильно закріпив кришку, що стало прямою причиною інциденту.
    • Можливе посилання на прецеденти, як-от знаменита справа Liebeck v. McDonald's (1994), де також ішлося про гарячий напій і компенсацію, та інші схожі справи, про які я також згадаю далі в цій статті.
  5. Рішення суду:
    • Суд зобов’язав Starbucks виплатити позивачу 50 мільйонів доларів як компенсацію. Ця сума включає:
      • Компенсаційні збитки (compensatory damages): відшкодування медичних витрат, втраченого заробітку та страждань (фізичних і моральних).
      • Каральні збитки (punitive damages): додаткову суму як покарання компанії за грубу недбалість і для запобігання подібним випадкам у майбутньому.
    • Точний розподіл між цими видами збитків невідомий, але в Каліфорнії каральні збитки можуть значно перевищувати компенсаційні, якщо суд вбачає серйозне порушення.
  6. Аргументація суду:
    • Суд дійшов висновку, що Starbucks не забезпечив належних стандартів безпеки при видачі гарячих напоїв.
    • Травма визнана достатньо серйозною, щоб виправдати високу компенсацію, враховуючи її вплив на здоров’я та якість життя позивача.
    • Ймовірно, суд врахував фінансовий стан Starbucks як великої корпорації, що вплинуло на розмір караальних збитків.
  7. Додаткові деталі:
    • Starbucks судячи з відкритих джерел інформації вже заявив про намір оскаржити рішення, що може призвести до апеляційного розгляду в California Court of Appeal.
    • Рішення поки не набуло остаточної сили, якщо апеляція буде подана протягом установленого строку (зазвичай 30–60 днів у Каліфорнії).

Коли буденність обертається трагедією

Аналізуючи доступну інформацію в мережі, уявіть собі звичайний день кур’єра: метушня, поспіх, десятки замовлень. Один із них — кава у картонному стакані, яку тисячі людей щодня беруть із собою. Але цього разу щось пішло не так. Працівник закладу, можливо, через неуважність чи брак часу, ненадійно закріпив кришку.

Напій, гарячий, як розпечене залізо, вихлюпнувся прямо на інтимну зону кур’єра. Біль, опіки, сором — і це лише початок. Хтось скаже: «Та це ж випадковість, з ким не буває?» Але чи справді ми маємо миритися з чужою недбалістю, коли вона завдає нам шкоди?

У Каліфорнії закон дивиться на це інакше. Тамтешнє законодавство чітко визначає: якщо через чиюсь помилку тобі завдано серйозної шкоди, винуватець має відповісти. І не просто вибаченням чи символічною компенсацією, а реальними коштами, які відображають глибину страждань.

Відключити

У цьому випадку суд визнав, що опік став не лише фізичною травмою, а й моральним ударом, який перекреслив звичне життя потерпілого.

Закон як дзеркало справедливості

Чому саме п’ятдесят мільйонів? Для багатьох ця цифра здається захмарною, майже фантастичною. Але давайте зазирнемо глибше.

У американській правовій системі, зокрема в Каліфорнії, компенсація за шкоду — це не лише відшкодування витрат на лікування. Вона включає так звані «моральні збитки» — біль, страждання, втрату якості життя.

Уявіть себе на місці цього кур’єра: опік у делікатній зоні, тижні чи місяці болю, можливо, навіть операції, а згодом — психологічний тягар, страх перед подібними ситуаціями. Чи можна це оцінити в доларах? Суд сказав: так, і визначив ціну.

Цей випадок нагадує мені стару мудрість: закон не питає, чи ти багатий, чи бідний, але він завжди шукає баланс між провиною і покаранням. У Каліфорнії до цього додається ще й прецедентне право, де кожен подібний випадок стає дороговказом для майбутніх рішень.

Відключити

І хоча п’ятдесят мільйонів можуть здаватися перебільшенням, вони відображають не лише індивідуальну історію, а й сигнал бізнесу: дбайте про безпеку своїх клієнтів і працівників, інакше ціна буде високою.

Хто винен: працівник, система чи ми самі?

Тепер поставимо собі запитання: хто ж справжній винуватець? Працівник, який недбало закрив стакан? Заклад, який не навчив його працювати належним чином? Чи, можливо, система, яка дозволяє таким дрібницям переростати в катастрофи?

Я, як адвокат, схильний бачити тут цілий ланцюжок причин. Працівник — лише остання ланка. За ним стоїть роботодавець, який, можливо, економить на навчанні чи обладнанні. А ще далі — суспільство, яке часто закриває очі на дрібні порушення, поки вони не вибухнуть гучним скандалом.

Цей випадок у Каліфорнії — не просто про каву. Це про відповідальність. Якби кришка була надійно закріплена, якби працівник знав, як це зробити, якби заклад дбав про стандарти безпеки, нічого б не сталося.

Відключити

Але сталося. І тепер суд своїм рішенням нагадує: кожна ланка в цьому ланцюжку має значення.

Чи є межа компенсації?

Повернімося до суми. П’ятдесят мільйонів доларів — це не просто цифра, це символ.

У США суди нерідко призначають такі компенсації, щоб не лише допомогти потерпілому, а й покарати винуватця, змусивши його задуматися. Це так зване «каральне відшкодування», яке в Каліфорнії застосовують у випадках грубої недбалості.

Чи було це саме так? Суд вважав, що так. Але я, як чоловік і правник, не можу не запитати: чи не занадто ми звикли вимірювати людські страждання грошима?

З іншого боку, подумаймо: якби сума була меншою, чи звернули б ми увагу на цю історію? Чи змусила б вона бізнес переглянути свої підходи?

Можливо, ці п’ятдесят мільйонів — це не лише плата за опік, а й інвестиція в безпечніше майбутнє.

Схожі судові справи

Liebeck v. McDonald’s (1994, США)

Найвідоміший випадок, який часто згадують як аналогію до справи Гарсії, — це позов Стелли Лібек проти McDonald’s у Нью-Мексико. У 1992 році 79-річна Лібек пролила на себе каву, куплену в drive-thru, зазнавши опіків третього ступеня на 6% тіла, включно з паховою зоною. Температура напою становила 82–88°C (180–190°F), що значно перевищувало безпечний рівень для споживання.

Вона подала позов, звинувативши McDonald’s у недбалості через надмірно гарячий продукт. Спочатку присяжні присудили їй 2,7 мільйона доларів як штрафні збитки та 200 тисяч доларів компенсаційних, але суддя зменшив суму до 640 тисяч доларів.

Зрештою справу врегулювали поза судом за меншу, конфіденційну суму. Цей випадок схожий на справу Гарсії через серйозність травм і звинувачення в недбалості компанії, але сума компенсації була значно нижчою, а акцент робився на попередніх скаргах (понад 700) на гарячу каву в McDonald’s.

Shih v. Starbucks (2020, США)

У 2020 році в Каліфорнії розглядався позов Емілі Ші проти Starbucks, де вона стверджувала, що отримала опіки від гарячої кави через те, що стакан був наповнений до країв і поданий у подвійному паперовому стакані без належної ізоляції. Ші втратила рівновагу, проливши напій на себе, і подала позов, звинувативши компанію в недбалості.

Однак суд виніс рішення на користь Starbucks, аргументуючи, що її втрата рівноваги не була «в межах ризику», створеного діями компанії. Цей випадок контрастує зі справою Гарсії: хоча травма була подібною, суд не побачив прямого зв’язку між діями Starbucks і інцидентом, що підкреслює важливість причинно-наслідкового зв’язку в таких позовах.

Bunn-O-Matic Case (1998, США)

У справі McMahon v. Bunn-O-Matic Corporation Апеляційний суд сьомого округу США розглядав позов проти виробника кавоварок, чия машина готувала каву при температурі 82°C (179°F). Позивач отримав опіки, але суд відхилив позов, визнавши, що така температура не є «необґрунтовано небезпечною».

Це рішення показує, що суди не завжди вважають високі температури напоїв достатньою підставою для відповідальності, якщо немає доказів грубої недбалості чи дефекту продукту, на відміну від справи Гарсії, де суд присяжних визнав вину

Starbucks.Childress v. McDonald’s (2023, США)

У 2023 році 85-річна Мейбл Чайлдресс подала позов проти McDonald’s у Сан-Франциско, стверджуючи, що отримала сильні опіки від кави, коли кришка стакана була неналежно закріплена. Її адвокати наголосили на серйозності травм і недбалості персоналу.

Справа ще не дійшла до остаточного рішення станом на початок 2025 року, але вона схожа на випадок Гарсії через акцент на ненадійно закритій кришці та звинувачення в недбалості працівників. Розмір компенсації поки невідомий, але цей позов може стати ще одним прикладом відповідальності компанії за безпеку клієнтів.

McDonald’s Chicken Nugget Case (2023, США)

Хоча це не про каву, у Флориді в 2023 році McDonald’s визнали відповідальним за опіки, отримані 4-річною дівчинкою від гарячого курячого нагетса, який упав їй на ногу. Суд присудив 800 тисяч доларів за недбалість у підготовці їжі. Цей випадок демонструє, що суди можуть визнавати відповідальність за гарячі продукти, якщо є докази неналежного поводження чи подачі, подібно до справи Гарсії.

Спільні риси та відмінності

У всіх цих випадках ключовими є питання недбалості (negligence), температури продукту та належного попередження споживачів. Справа Гарсії вирізняється розміром компенсації — 50 мільйонів доларів, що включає значні штрафні збитки, — що може вказувати на грубу недбалість Starbucks або бажання суду покарати компанію за системні проблеми.

Наприклад, у справі Лібек штрафні збитки базувалися на двох днях доходу McDonald’s від кави (1,35 мільйона доларів на день), тоді як у Гарсії сума може відображати більший масштаб операцій Starbucks у 2025 році чи серйозність наслідків. 

Шляхи до справедливості: що можемо зробити ми?

Тепер поговоримо про нас. В Україні пролита кава навряд чи приведе до мільйонних компенсацій, але це не означає, що ми маємо терпіти чужі помилки. На відміну від України, де компенсації за подібні інциденти рідко перевищують кілька десятків тисяч гривень через обмеження Цивільного кодексу та судову практику, американська система дозволяє присяжним призначати значні суми, особливо коли є докази систематичних порушень. У справі Гарсії, як і в Лібек, суд, ймовірно, врахував не лише травму, а й потребу змусити корпорацію переглянути стандарти безпеки.

Ці приклади показують, що судові рішення в таких справах залежать від конкретних обставин: чи була температура надмірною, чи попереджали клієнта, чи була кришка надійно закрита, і чи є історія скарг. У випадку Гарсії суд присяжних у Каліфорнії явно побачив достатньо доказів, щоб присудити рекордну суму, що робить цю справу новим орієнтиром у практиці компенсацій за гарячі напої.

Наш закон теж захищає права потерпілих — через Цивільний кодекс, де є статті про відшкодування шкоди. Проблема в іншому: ми рідко звертаємося по захист, а суди не завжди адекватно оцінюють розмір моральної шкоди й законодавство не настільки розвинено, як у США.

Спочатку варто визнати: американська система права, яка дозволила кур’єру Майклу Гарсії отримати 50 мільйонів доларів, кардинально відрізняється від української. У США присяжні можуть призначати величезні суми, включно з так званими «каральними збитками» (punitive damages), щоб покарати компанію та запобігти подібним випадкам. В Україні ж Цивільний кодекс (ЦК) передбачає лише компенсацію за реальну шкоду та моральну шкоду, а розміри відшкодування зазвичай скромніші через економічні реалії та консервативний підхід судів. Отримати мільйони доларів у нас практично неможливо, але домогтися суттєвої компенсації за українськими мірками — цілком реально, якщо справа добре підготовлена.

Юридична основа: на що спиратися?

В Україні відповідальність за подібний інцидент регулюється статтями 1166 та 1167 ЦК — відшкодування шкоди, завданої внаслідок недбалості чи неналежного виконання обов’язків. У випадку з гарячою кавою ключовим буде довести, що травма сталася через вину закладу (наприклад, ненадійно закрита кришка чи відсутність попередження про температуру напою). Якщо ви — кур’єр, який працює через платформу доставки, можна також спробувати залучити до відповідальності роботодавця чи платформу за статтею 1172 ЦК (відшкодування шкоди, завданої працівником), якщо вдасться довести їхню причетність до організації процесу.

Моральна шкода (стаття 23 ЦК) — це окремий важливий елемент. У справі Гарсії суд врахував фізичний біль, душевні страждання, приниження та втрату якості життя. В Україні суди також можуть присудити компенсацію за моральну шкоду, але суми зазвичай обмежуються десятками чи сотнями тисяч гривень, залежно від тяжкості наслідків.

Крок 1: Фіксація фактів і доказів

Щоб виграти таку справу, перше, що потрібно, — це залізобетонні докази. Уявімо, що ви отримали опік від кави в українському кафе чи через доставку. Ось що я раджу зробити негайно:

  • Виклик швидкої та медична документація: Зверніться до лікарні, отримайте довідку з точним описом травми (наприклад, «опік другого ступеня внаслідок гарячої рідини»), де вказано час, місце та обставини. Це основа для встановлення причинно-наслідкового зв’язку.
  • Фото та відео: Зробіть знімки місця події, стакана, кришки, одягу з плямами. У США суд присяжних у справі Гарсії врахував ненадійність кришки — у нас це теж може бути ключовим доказом.
  • Свідки: Зберіть контакти тих, хто бачив інцидент. Їхні свідчення в суді додадуть ваги вашим словам.
  • Збереження чеків: Якщо ви замовляли каву, збережіть чек чи скриншот із додатку доставки — це підтвердить, звідки походить напій.

Без цих доказів суд просто не матиме підстав для рішення на вашу користь.

Крок 2: Встановлення винуватця

Далі потрібно визначити, хто саме відповідальний. У справі Гарсії Starbucks визнали винним через недбалість працівника. В Україні це може бути:

  • Заклад: Якщо працівник кафе неналежно закрив стакан чи подав надто гарячий напій без попередження.
  • Служба доставки: Якщо кур’єр діяв за їхніми інструкціями, а пакування не відповідало стандартам безпеки.
  • Виробник стакана: Рідше, але теоретично можливо, якщо кришка мала дефект (хоча це складніше довести).

У ЦК України є стаття 1187 — відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. Гаряча рідина в ненадійно закритому стакані може бути трактована як таке джерело, якщо суд визнає, що заклад знав про ризик і не вжив заходів.

Крок 3: Претензія та переговори

Перед судом я завжди раджу подати письмову претензію до закладу чи компанії. У США Starbucks пропонував Гарсії спочатку 3 мільйони, потім 30 мільйонів доларів для врегулювання, але він наполіг на суді. В Україні компанії також можуть погодитися на мирову угоду, щоб уникнути розголосу. У претензії вкажіть:

  • Опис інциденту.
  • Ваші збитки (лікування, втрачений заробіток).
  • Вимогу компенсації (наприклад, 100–200 тисяч гривень за моральну шкоду плюс витрати).

Якщо відповіді немає або вона негативна, переходьте до суду.

Крок 4: Судовий позов

Позов подається до районного суду за місцем події чи реєстрації відповідача. У позовній заяві опишіть:

  • Обставини: коли, де, як сталася травма.
  • Докази: додайте медичні довідки, фото, свідчення.
  • Розмір шкоди: вкажіть витрати на лікування (стаття 1195 ЦК) і суму моральної шкоди (стаття 23 ЦК). Наприклад, за опік можна просити 50–100 тисяч гривень моральної компенсації, хоча суд може зменшити.
  • Правову основу: посилайтеся на статті 1166, 1167 ЦК.

Судова практика в Україні показує, що середня компенсація за травми від гарячих напоїв коливається від 10 до 50 тисяч гривень. 

Чи можливо виграти? Так, виграти реально, якщо:

  • Є докази недбалості (ненадійна кришка, надмірна температура без попередження).
  • Травма серйозна (опіки другого-третього ступеня, лікування, психологічні наслідки).
  • Ви чітко обґрунтуєте моральну шкоду.

Але є нюанси. Українські суди рідко присуджують великі суми через економічний контекст: середня зарплата в Україні — близько 15–20 тисяч гривень на місяць, тож компенсація в 100 тисяч гривень уже вважається значною. У США Гарсія отримав мільйони, бо там враховують доходи корпорацій і «каральний» ефект. У нас такого немає, тому максимум, на який можна розраховувати за серйозну травму, — це 200–500 тисяч гривень, і то за виняткових обставин.

  1. Експертиза: Замовте медичну експертизу для підтвердження тяжкості травми та її наслідків. Це додасть ваги позову.
  2. Прецеденти: Посилайтеся на схожі справи в Україні, де суди визнавали вину закладів.
  3. Тиск через медіа: Якщо справа резонансна, розголос може змусити компанію піти на мирову угоду.
  4. Професійна допомога: Залучіть адвоката, який знає, як довести моральну шкоду й обґрунтувати суму.

Очевидно, що отримати 50 мільйонів доларів в Україні неможливо — це фантастика для нашої системи. Але виграти аналогічну справу й отримати 50–200 тисяч гривень — цілком досяжна мета за наявності доказів і грамотного підходу й кваліфікованого адвоката. 

Філософія пролитої кави

Цей випадок у Каліфорнії — не лише про кур’єра чи каву.

Одна ненадійно закрита кришка — і життя людини летить шкереберть. Один судовий вирок — і цілий світ замислюється над справедливістю.

Можливо, нам варто частіше перевіряти кришки своїх стаканів і не боятися вимагати того, на що ми маємо право?

П’ятдесят мільйонів доларів — це голос закону, який кричить: «Ти маєш значення». І хай у нас суми скромніші, але суть та сама.

Кожна пролита крапля кави може стати початком великої боротьби за правду.