Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика
Часом спадщина не знаходить свого власника. Тоді перед суспільством і державою постає питання: що робити з майном, яке залишилося без господаря? Законодавець передбачив механізм визнання спадщини відумерлою, що дає змогу передати її у власність територіальної громади. Проте цей процес має свої правові нюанси, які варто розглянути.
Вступ: Феномен відумерлої спадщини
Уявімо собі майно, яке після смерті власника не знаходить свого нового господаря. Ніби сирота, воно залишається без нагляду, створюючи юридичний вакуум. У правовій системі України таке явище відоме як відумерла спадщина. Це поняття охоплює випадки, коли після смерті особи її майно не переходить до спадкоємців ні за заповітом, ні за законом, залишаючись безхазяйним.
Підстави для визнання спадщини відумерлою
Відповідно до статті 1277 Цивільного кодексу України, спадщина може бути визнана відумерлою за таких обставин:
- Відсутність спадкоємців за заповітом і за законом.
- Усунення спадкоємців від права на спадкування.
- Неприйняття спадкоємцями спадщини.
- Відмова спадкоємців від прийняття спадщини.
Ці ситуації створюють умови, за яких майно померлого не знаходить свого правонаступника, що вимагає втручання держави для врегулювання його подальшої долі.
Хто може ініціювати визнання спадщини відумерлою?
Стаття 1277 Цивільного кодексу України чітко регламентує суб’єктів, які мають право звернутися із заявою про визнання спадщини відумерлою. Окрім органів місцевого самоврядування, таке право мають і кредитори спадкодавця. Це важливий інструмент для фінансових установ та інших осіб, які прагнуть реалізувати свої права на стягнення боргу, якщо інші варіанти вичерпані.
Судова практика: Верховний Суд визначає пріоритети
18 грудня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду розглянув справу No208/9501/21, у якій банк як кредитор спадкодавця звернувся із заявою про визнання спадщини відумерлою. Натомість суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у розгляді заяви, посилаючись на можливість наявності спадкоємців.
Верховний Суд не погодився з таким підходом і наголосив: подання заяви про визнання спадщини відумерлою не є спором про право, адже не містить вимог про стягнення боргу чи звернення стягнення на майно. Навпаки, визнання спадщини відумерлою відкриває кредитору можливість заявити свої вимоги до територіальної громади, яка стає новим власником майна.
Відсутність спадкоємців: як довести?
Ключовою умовою для визнання спадщини відумерлою є доведення відсутності спадкоємців за заповітом і за законом. У цьому процесі виникає низка складнощів:
Інформація про спадкоємців міститься у спадковій справі, доступ до якої обмежений нотаріальною таємницею.
Витребування доказів є обов’язком суду, проте не завжди здійснюється належним чином.
Спадкоємці можуть не заявити про свої права, але фактично прийняти спадщину, що змінює юридичну картину справи.
Коли територіальна громада стає власником?
Якщо суд ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою, нерухоме майно переходить у власність відповідної територіальної громади. Однак на неї також покладається обов’язок задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, якщо вони заявлені у встановлений строк.
Чому важливо правильно визначити відповідача?
Ще одна категорія спорів пов’язана з встановленням факту родинних відносин та визнанням права власності на спадкове майно. Судова практика свідчить, що позовні вимоги часто пред’являються до осіб, які не є спадкоємцями, що ускладнює процес.
Так, у справі No202/8251/18 Верховний Суд скасував судові рішення, оскільки позивач не залучив належного відповідача — територіальну громаду, яка на той момент вже набула право власності на майно.
Висновки: на що звернути увагу?
Кредитори мають право ініціювати визнання спадщини відумерлою. Це дає їм змогу надалі пред’являти свої вимоги до органу місцевого самоврядування.
Суд зобов’язаний витребувати докази відсутності спадкоємців. Без цього рішення може бути скасоване.
Територіальна громада стає власником майна, але не звільняється від боргів спадкодавця.
Позови про встановлення родинних зв’язків слід подавати до правильного відповідача. Якщо спадщина вже визнана відумерлою, відповідачем є громада, а не треті особи.
Виклики та проблеми на практиці
Незважаючи на чітке законодавче регулювання, на практиці виникають численні проблеми. За даними досліджень, значна кількість земельних ділянок сільськогосподарського призначення залишається безхазяйною через відсутність спадкоємців або їхнє небажання оформлювати спадщину. Це призводить до втрати потенційних доходів для територіальних громад та створює правову невизначеність щодо використання таких земель.
Шляхи вирішення та рекомендації
Для мінімізації негативних наслідків відумерлої спадщини пропоную такі заходи:
Підвищення обізнаності громадян щодо важливості своєчасного оформлення спадщини та наслідків її неприйняття.
Спрощення процедур визнання спадщини відумерлою для органів місцевого самоврядування, що дозволить швидше вводити таке майно в економічний обіг.
Створення реєстрів безхазяйного майна на рівні громад для ефективного моніторингу та управління такими об'єктами.
Вдосконалення законодавства з метою усунення прогалин та забезпечення більшої гнучкості у вирішенні питань, пов'язаних з відумерлою спадщиною.
Право спадкування — це не просто набуття майна, а складний юридичний процес, що вимагає зважених рішень та чіткої аргументації в суді. Грамотне правове супроводження допоможе уникнути помилок і забезпечити захист інтересів усіх сторін.
Як адвокат з багаторічним досвідом у сфері спадкування, я усвідомлюю важливість комплексного підходу до вирішення проблем відумерлої спадщини. Це вимагає не лише знання законодавства, але й розуміння соціальних та економічних аспектів цього явища. Спільними зусиллями правників, органів влади та громадськості ми можемо забезпечити ефективне управління відумерлою спадщиною на благо суспільства.
