Право на вибір чи пастка спокуси: кримінальні правопорушення і межі відповідальності

Чи задумувалися ви колись над тим, наскільки тонкою може бути межа між добрим наміром і кримінальним злочином? У своїй адвокатській практиці я не раз стикався з ситуаціями, коли людина навіть не усвідомлювала, що її дії можуть розцінюватися як кримінальне правопорушення. Найчастіше це трапляється у справах про співучасть у злочині та отримання неправомірної вигоди. Давайте розглянемо ці питання через призму частини 5 статті 27 та частини 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

Співучасть у злочині: як стати винним, навіть не підозрюючи про це

Частина 5 статті 27 Кримінального кодексу України визначає співучасть як умисну спільну діяльність кількох осіб для вчинення злочину. Співучасниками можуть бути виконавці, організатори, підбурювачі та пособники. Однак, що цікаво, навіть порада, підтримка чи мовчазна згода можуть стати підставою для обвинувачення у співучасті.

Один із моїх клієнтів, керівник середньої ланки у компанії, свого часу потрапив у дуже неприємну ситуацію. Його попросили підписати звичайну рекомендацію для іншої фірми, яка нібито мала стати партнером компанії. Згодом виявилося, що та фірма була залучена до шахрайської схеми. Клієнта звинуватили в пособництві, хоча він не мав жодного злочинного наміру.

У таких справах вирішальним моментом стає питання умислу. Чи міг клієнт передбачити злочинні наслідки своїх дій? У правозастосовній практиці це вкрай складне питання. Наприклад, у Великій Британії після рішення у справі R v. Jogee було введено уточнення: для визнання співучасті необхідно довести, що особа не просто сприяла злочину, а й усвідомлювала його характер і мету.

Відключити

Неправомірна вигода: солодка пастка для необачних

Частина 3 статті 368 Кримінального кодексу України регулює отримання неправомірної вигоди, і ця стаття давно стала причиною багатьох резонансних справ. Подарунок, "знак уваги", "подяка" — усе це може бути використано проти вас, якщо має зв’язок із вашою службовою діяльністю.

Один із випадків, над яким я працював, стосувався посадовця, який отримав дорогий годинник від знайомого. Формально це був подарунок на день народження. Але коли через кілька місяців той самий знайомий просив про сприяння у вирішенні питання, обвинувачення заявило, що подарунок був винагородою за потенційне прийняття рішення.

Такі ситуації виникають не лише в Україні. У Сінгапурі, наприклад, антикорупційне законодавство передбачає обов’язкове декларування подарунків вартістю понад 50 сінгапурських доларів. У США за законом FCPA навіть символічні подарунки можуть призвести до обвинувачень, якщо вони розглядаються як засіб впливу на рішення посадовця.

Корупція в медицині: аналіз справи про «фіктивні довідки»

У недавній справі, що набула розголосу, Івано-Франківська спецпрокуратура у сфері оборони повідомила про підозру двом лікарям — батькові та синові. Їх звинувачують у корупційному злочині за частиною 5 статті 27 та частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. Обидва діяли у тандемі, використовуючи свої посади для організації схеми, яка мала на меті допомогу військовозобов’язаним уникнути мобілізації через фіктивне отримання інвалідності.

Відключити

Як працювала схема

За даними слідства, медики не обмежувалися лише видачею підроблених довідок. Схема передбачала створення повноцінного «лікувального процесу»: пацієнтів оформлювали у стаціонари, вигадували хвороби, формували фальшиві документи. Більше того, клієнтам надавали чіткі інструкції, як поводитися на медичних комісіях, щоб переконати у достовірності своїх діагнозів.

Окремо вражає систематичність і масштаб. За інформацією правоохоронців, послуги лікарів мали чіткий «прайс»: одна довідка коштувала 500 доларів, а комплексне «обслуговування» — до 10 тисяч доларів.

Апогеєм справи стало затримання 58-річного лікаря під час передачі грошей. Його син, який також був залучений до схеми, затриманий окремо. Обшуки виявили велику кількість доказів: фальшиві документи, мобільні телефони, значні суми грошей у різних валютах, а також кілька автомобілів.

Юридичний аналіз справи

Ця ситуація є класичним прикладом корупційного злочину, в якому поєднуються отримання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України) та співучасть (ч. 5 ст. 27 КК України).

Відключити

Позиція правоохоронців базується на двох основних елементах:

  1. Неправомірна вигода. Лікарі отримували гроші за послуги, які підривали державний порядок, зокрема, захист країни. Відповідно до частини 3 статті 368, отримання таких коштів карається як тяжкий злочин.
  2. Співучасть. Справу можна розглядати як діяльність організованої групи, де кожен учасник мав чіткі функції. Батько виступав головним організатором, а син — пособником, допомагаючи у виконанні незаконних дій.

Важливим у таких справах є доведення умислу. Щоб кваліфікувати їхні дії за зазначеними статтями, слідство повинне підтвердити, що лікарі усвідомлювали протиправний характер своєї діяльності та діяли з метою отримання вигоди.

У багатьох країнах подібні злочини прирівнюються до державної зради у період війни. Наприклад, у США військовий шахрайство в умовах надзвичайного стану карається надзвичайно суворо, включаючи довгострокове позбавлення волі та величезні штрафи. В Ізраїлі, де питання мобілізації є життєво важливим, кожна спроба ухилення ретельно розслідується, а винуватці, незалежно від їхнього статусу, несуть покарання за повною суворістю закону.

Уроки для суспільства і професії

Як адвокат, я бачу в цій справі кілька ключових висновків:

  1. Система, яка потребує реформ. Корупція в медицині — це симптом глибших проблем. Недовіра до системи мобілізації чи медичного забезпечення штовхає людей до пошуку незаконних рішень.
  2. Особиста відповідальність. Кожен, хто погоджується брати участь у таких схемах, мусить розуміти не лише правові, а й моральні наслідки своїх дій.
  3. Покарання має бути невідворотним. Ця справа повинна стати сигналом для тих, хто використовує війну як привід для збагачення.

Моральний і соціальний аспект

Ця справа відкриває ширші проблеми, ніж просто корупція в медицині. У період війни, коли країна потребує мобілізаційних ресурсів, такі злочини мають подвійно руйнівний характер. Вони підривають довіру до медичної системи, посилюють недовіру до інститутів влади та створюють нерівність між громадянами.

Зокрема, постає питання участі у схемі інших осіб. Слідство вже розглядає можливу причетність працівників бюро медико-соціальної експертизи. І це логічно, адже оформлення інвалідності — це не лише рішення одного лікаря, а цілий ланцюг дій, що передбачає залучення декількох інстанцій.

Ключове питання у подібних справах — це відповідь на питання: «Чи міг я знати, що мої дії є незаконними?» У реальному житті це часто не так очевидно, як здається на перший погляд.

Ось кілька порад, якими я зазвичай ділюся з клієнтами, щоб допомогти уникнути подібних ситуацій:

  1. Завжди аналізуйте свої дії. Якщо у вас виникають сумніви щодо правомірності вашого вчинку, краще проконсультуватися з юристом.
  2. Уникайте прийняття дорогих подарунків. Якщо ви займаєте службову посаду, навіть «невинний» подарунок може бути розцінений як неправомірна вигода.
  3. Фіксуйте свої наміри. Письмові докази, наприклад, листи чи договори, часто можуть стати важливим аргументом у захисті.

Висновок: чому це важливо для кожного з нас

Співучасть у злочині та неправомірна вигода — це не тільки про високопосадовців чи чиновників. Будь-хто може потрапити в подібну ситуацію, навіть не підозрюючи про це.

Своїм клієнтам я завжди нагадую: знання закону та обачність у діях — це не лише спосіб уникнути покарання, а й спосіб зберегти репутацію та спокій. Адже одна необережна дія може перекреслити роки чесної праці.

Кожен із нас відповідальний за свої рішення. І важливо пам’ятати, що навіть найменша дія може мати величезні наслідки. Тож нехай ці історії стануть для вас уроком — завжди думайте на кілька кроків уперед і цінуйте свою свободу.