Позбавлення особистої свободи стало звичним явищем для багатьох українців, які стали жертвами агресивних дій з боку росії. З офіційних джерел відомо, що станом на 1 серпня 2024 року щонайменше 1770 осіб незаконно утримуються на території росії та тимчасово окупованих територіях. У таких умовах нашою метою є встановлення факту позбавлення особистої свободи, що надасть можливість отримати відповідну підтримку від держави.

Зміст Закону

Закон “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” регулює питання, пов’язані з наданням допомоги родинам таких осіб, а також самим жертвам після звільнення. Основна мета цього Закону – створення механізмів, що дозволяють підтвердити факт позбавлення особистої свободи, та забезпечити юридичний захист постраждалих.

Важливо пам’ятати, що процес встановлення факту позбавлення особистої свободи є першим кроком для отримання державної підтримки. Тому слід детально ознайомитися з процедурами, які передбачені законодавством.

Кому може бути встановлений факт позбавлення особистої свободи?

Згідно зі статтею 1 Закону, факти позбавлення особистої свободи можуть бути встановлені щодо цивільних осіб, які стали жертвами збройної агресії. Це стосується осіб, які:

  • займалися діяльністю, спрямованою на захист державного суверенітету та територіальної цілісності України;
  • стали жертвами незаконних дій з боку агресора.

Таким чином, до цієї категорії можуть належати не лише військові, а й журналісти, правозахисники, активісти, які вели діяльність, що викликала негативну реакцію з боку окупаційних адміністрацій.

Процедура подачі заяви

Щоб встановити факт позбавлення особистої свободи, необхідно подати відповідну заяву до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Заяву можуть подавати рідні, близькі чи адвокати особи, яка стала жертвою. Важливо, щоб у заяві були вказані всі необхідні дані, а також документи, що підтверджують родинні зв’язки або повноваження заявника.

Які дані вказати у заяві?

У заяві слід детально описати всі обставини позбавлення свободи, включаючи:

  1. Дату затримання та перебіг подій у день затримання.
  2. Свідків затримання, якщо такі є.
  3. Обставини пошуків зниклої особи, звернення до органів окупаційної влади.
  4. Ймовірні причини затримання.
  5. Інформацію про місце тримання особи.
  6. Документи, які підтверджують незаконне затримання.

Слід зауважити, що процес визнання факту позбавлення свободи може зайняти певний час, тому важливо діяти швидко та вчасно подавати всі необхідні документи.

Які документи прикладати до заяви?

Заявка на встановлення факту позбавлення свободи має супроводжуватися документами, які підтверджують особу, родинний зв’язок або повноваження представника. Це можуть бути:

  • свідоцтва про шлюб чи народження;
  • витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
  • документи від Міжнародного комітету Червоного Хреста, що підтверджують факт утримання.

Також корисно додати листи від місцевих органів влади, медіа чи правозахисників, які можуть підтвердити факти позбавлення свободи.

Досвід закордонних країн

Багато країн, які пережили конфлікти, впровадили подібні механізми для захисту прав постраждалих. Наприклад, в Боснії та Герцеговині було створено Комісію з визнання статусу жертв конфлікту, яка займається документуванням і визнанням осіб, які стали жертвами насильства під час війни. Ця практика дозволяє постраждалим отримувати фінансову допомогу та соціальні пільги, що, своєю чергою, сприяє їх реінтеграції в суспільство.

Порядок розгляду заяв

Комісія, що діє при Міністерстві з питань реінтеграції, має право встановлювати чи не встановлювати факт позбавлення особистої свободи. Рішення приймається на основі наданих доказів, які детально аналізуються членами Комісії. Важливо знати, що у разі відмови можна повторно подавати заяву, не обмежуючись кількістю спроб.

Встановлення факту позбавлення особистої свободи в умовах війни є критично важливим процесом, що дозволяє родинам отримати необхідну підтримку та захист. Важливо не лише дотримуватись процедурних вимог, але й ретельно документувати всі обставини, пов’язані з затриманням. На жаль, насильство і безправ’я стали частиною нашого повсякдення, проте завдяки зусиллям держави та міжнародних організацій, ми маємо можливість протистояти цій кривді і домагатися справедливості.