Житомир — місто з багатою історією, мальовничою природою, великою архітектурною спадщиною та затишними вулицями. Житомир — це батьківщина вітчизняної космічної галузі. У моєму місті вдало поєднується історія та інновації. Моє місто хоче стати містом майбутнього і робить сміливі кроки для цього.

Житомир досяг неймовірних результатів у забезпеченні власної енергоефективності, особливо під час повномасштабної війни. Моє місто, з 2014 року, значно скоротило споживання газу, а до 2050 року планує перейти на відновлювальні джерела енергії. Завдяки міжнародним донорам, місто термомодернізує місцеві заклади освіти та охорони здоров'я, будує нові ТЕЦ, реконструює систему водопостачання. Ці кроки роблять життя житомирян значно комфортнішим.

Але попри усі досягнення Житомира на шляху до власної модернізації, на тілі мого міста є одна велика рана, що не дає йому бути сучасним європейським містом. Моє місто не є інклюзивним! І я, як житомирянин з інвалідністю в повному обсязі відчуваю дискомфорт від цієї рани на собі.

Архітектурна недоступність Житомира є для мене найболючішою проблемою, через яку я не можу відчувати себе повноправним членом суспільства. Відсутність пандусів та ліфтів у більшості будівель нашого міста, неможливість відвідувати місцеві заклади культури, магазини, державні установи, не пристосований громадський транспорт для маломобільних груп населення — це все створює додаткові перешкоди, які неможливо подолати людям з інвалідністю самостійно. Ця проблема стає дедалі гострішою під час війни.

Війна принесла не лише руйнування, а  й нові випробування для людей з інвалідністю. Ми — люди з інвалідністю щоденно, повсякчасно стикаємось зі всілякими перепонами. Ми не потребуємо додаткової уваги! Ми прагнемо, щоб наше рідне місто було доступним та комфортним.

Відключити

Кожна будівля в Житомирі має бути побудована або реконструйована за сучасними стандартами безбар'єрності. Створення безбар'єрного середовища — це створення рівних умов у закладах освіти, спорту, в державних установах різного рівня та направленості, облаштування місць праці, залучення людей з інвалідністю до всіх сфер суспільного життя. Це не просто питання інфраструктури — це питання справедливості та людської гідності. Житомир повинен стати містом рівних можливостей, де кожен його мешканець, незалежно від його функціональних можливостей зможе вільно навчатися, працювати та насолоджуватись життям.

Моє місто потрібно терміново лікувати! Потрібно змінювати свідомість та сприйняття людей, вчити коректному спілкуванню з людьми з інвалідністю, всебічно сприяти розбудові інклюзивного середовища.

Я мрію, що в недалекому майбутньому я зможу безперешкодно вийти з дому, на доступному громадському транспорті дістатися до місця роботи, де все відповідає умовам праці. На шляху з роботи зайду до аптеки чи магазину, а згодом проведу вільний час під час перегляду вистави в театрі чи за переглядом кіно в кінотеатрі. А у вихідні дні із величезним задоволенням відвідаю спортзал та поплаваю в басейні, де є підіймачі  та ліфти. А наостанок візьму участь у майстер-класі чи зустрічі з видатним політиком у приміщенні Навколокультурного простору та посмакую кавою у найближчій кав'ярні...

І тільки ми — житомиряни можемо разом це зробити. Ми повинні побудувати новий Житомир, без обмежень та бар'єрів.