Відставка міністрів і санкції: чи це реальні дії чи театр для суспільства
Після трьох днів мовчання президент нарешті заговорив. Сказав, що вже давно доручив уряду підготувати відставку двох міністрів — Галущенка та Гринчук. І що готує санкції проти Міндіча і Цукермана. Прізвища не назвав, але всі все зрозуміли.
І от тепер чесно. Коли справа настільки гнила, коли плівки, розмови, зв’язки між Міндічем, Галущенком, Гринчук і навіть дзвінки до президента обговорює вся країна — то такі напівміри вже нікого не влаштовують.
Мені це дуже нагадує 2014-й. Коли перед Януковичем вимагали звільнити керівника «Беркуту», провести розслідування, зробити бодай крок у бік людей. Він не зробив. І потім було запізно.
Так от — звільнення двох міністрів сьогодні виглядає так само. НАБУ та САП офіційно заявило: у схемах фігурують не двоє, а щонайменше четверо міністрів. А здоровий глузд підказує — таких схем не буває без відома всіх.
І що означають ці “санкції”? Такі ж, як проти Порошенка — заборона авіаносцям заходити в порти? Превентивні санкції ? Виховні санкції? Так ми їх вже бачили.
Це ж не покарання за державну зраду і не кримінальна відповідальність за корупцією та співпрацю з агресором. Це просто імітація дій.
Коли в країні гинуть військові, коли кожна копійка бюджету мала б іти на оборону, а не в кишені чиновників — будь-яка спроба “перекласти відповідальність” на двох міністрів виглядає як знущання.
Нам показують театр, у якому роблять вигляд, що президент «тільки дізнався». Може, хтось і повірить. Але люди на фронті — ні.
Суспільство теж — уже ні.
Перестаньте знущатись з людей. Уряд у відставку.