Йде війна. Коштів не вистачає. Держава не придумала нічого ліпшого, ніж підняти податки тим, хто їх і так платить.

Давайте так. Відносини держави та громадянина, це, по суті, соціальний договір. Я плачу податки, за ці податки держава гарантує мені безоплатну освіту дітям, безоплатне надання медичних послуг, охорону мене, ну, і ще багато іншого. Я дуже люблю математику. Наука точна з нею неможливо сперечатись. Ми багатодітна родина офіційно. У нас є пільги. Але. Я ще жодного разу не скористалась ними. Мої діти відвідують садочок та школи приватні. Трьох дітей я лікую в приватних клініках. Себе я лікую також в приватних клініках. Я плачу податки з виробництва, і безкоштовно працюю в міністерстві оборони. Тобто, держава по суті по відношенню до мене не виконує свої обовʼязки. А я виконую.

Мене дуже вразила історія, де жінка з Дніпра 38 разів викликала поліцію з приводу сімейного насильства. Її чоловік вийшов з вʼязниці за вбивство. В результаті вона його вбила. Її виправдали. Але давайте підійдемо до цієї історії не з точки зору справедливості, бездіяльності поліції, а з точки зору математики. 38 разів жінка викликала поліцію. Витрати: зарплата людини, яка приймала виклик, зарплата групи, яка виїхала на виклик, бензин, амортизація машин, час на складання протоколу. Помножте це на 38 раз. Тут зрозуміло? Пішли далі. Вона його таки вбила. Відкриття кримінального провадження, слідство. Заробітна плата слідчого, оплата слідчих дій, експертиза, не забуваємо що державні органи також платять комунальні послуги. Пішли далі. Суд. Заробітна плата судді, секретаря, провадження, знову ж таки оплата комунальних в судді. Помножте це все на кількість судових засідань. А тепер питання. Чи могла поліція в перший виклик забрати цю нехорошу людину в СІЗО. Відкрити кримінальне провадження по факту домашнього насильства? Могли і мали це зробити. Але не зробили. І всю цю історію оплатили ми з вами. Своїми податками. Питання.

А чи потрібно підіймати податки? Чи може треба зробити так, щоб держава ефективно використовувала наші податки? Відповідь очевидна. Війна дорога штука, але якщо держава не ефективно використовує наші податки, то ніяке підняття їх, не покриє витрати на війну. Тобто суспільний договір між громадянином та державою не виконується. Саме зі сторони держави. Якщо держава підіймати податки, то вона має дати якісь преференції бізнесу. Але цього не зроблено. Який буде результат? Бізнес буде йти в тінь. Так що геніальне рішення. Нічого не скажеш. І як громадянин, я відмовляюсь оплачувати таку історію, яку я описала.