Те,що в Україні конституційна норма про те, що “джерелом влади є народ” сталафікцією, ні для кого не є секретом. Так, формально ми маємо право формувативладу через вибори, але на цьому цей зв’язок і уривається, оскільки немаємеханізму контролю як за обраними депутатами, так і за чиновниками загалом.
Якнаслідок - кожен “князьок” діє на власний розсуд, а зі зростанням посадизростає тільки рівень крадіжок та зловживань, а не рівень відповідальності.
Таочевидно, що про це мало говорити. Треба щось робити, аби ситуація змінилася.Причому зміни потрібно робити знизу, оскільки в збереженні існуючої системизацікавлені як влада, так і, за великим рахунком, опозиція.
Врамках кампанії “За відповідальну владу” вже відбулося кілька круглих столів -як у столиці, так і в регіонах, - присвячених даній проблематиці. Завданняпоставлено конкретне - розробити Закон України “Про владу”, який би передбачавмеханізм відкликання посадовців або депутатів, в разі висловлення їм недовіри збоку суспільства. В обговоренні взяли участь відомі соціологи, політологи,громадські активісти. Що приємно - тема привернула увагу засобів масовоїінформації.
Той,хто не вірить в можливість ухвалення такого закону - помиляється. Розробказаконопроектів громадянським суспільством - нормальна практика в цивілізованихкраїнах. Ніщо не заважає нам йти тим самим шляхом.
За даними соціології, невдоволення безвідповідальністюнаділених владними повноваженнями осіб в Україні є вкрай високим. Згідно здослідженням Соціологічної групи “Рейтинг” 72% громадян бажають отримати правовідкликати депутатів і чиновників.
На сьогоднішній день дискусія, яку ведуть між собоюексперти (і до якої може долучитися кожен через групи в соціальних мережах https://www.facebook.com/vidpovidalnavlada?fref=ts)ведеться довкола низки питань - кого саме в першу чергу мають відкликатигромадяни, хто має ініціювати таке відкликання, кількісний склад ініціативнихгруп тощо.
Тобто, в підсумку ми можемо вийти на цілком реалістичнийпроект законодоавчого акту, який дозволить людям впливати на владу міжвиборами. А фактично - кожного дня.
Це чи не єдиний шлях привести всі процеси в Україні уцивілізоване русло. Інакше справа і надалі буде закінчуватися повстаннямилюдей, як у Врадіївці. Кожного посадовця, який несумлінно виконує своїобов’язки, необхідно звільняти за поданням громади. Кожен, хто зловживає своїмстановищем задля власного збагачення має піти геть. Слушно зауважила у цьомузв’язку відомий адвокат Валентина Теличенко: “Чому ми не можемо перемогтикорупцію? Тому що корупціонери відкуповуються. Але відкупитися від громади, ядумаю, не вдасться нікому”.
Нинішнє покоління політиків і чиновників боїтьсявідповідальності, і навіть самої згадки про неї, бо звикли до безкарності.Яскравий приклад цьому - гучне знищення у Мистецькому Арсеналі картини, якавідображала “Страшний суд” над суддями, чиновниками та “мажорами”.
Але закон, якщо він буде розроблений, пролобійованийсилами громадянського суспільства та ухвалений у парламенті, не зафарбуєшчорною фарбою, як це зробили з витвором митця. За ним доведеться жити.
У суспільства сьогодні справді є реальна можливістьотримати інструмент впливу на владу. Тож, долучайтеся до обговорення та підтримки громадянської кампанії "За відповідальну владу" у соціальних мережах.