Українська медицина — місія неможлива?

Нещодавнона телебаченні вийшов  сюжет про роботушвидкої допомоги в одному з містечок Донецької області. В ньому йдеться про те,що лікарі відтепер не гарантують порятунку своїм пацієнтам. На станції“швидкої” немає знеболюючих препаратів та необхідного медичного обладнання.Старенькі автомобілі лікарям іноді доводиться штовхати, щоб таки потрапити навиклик. Самі дзвінки від хворих приймають навіть водії, а вночі у “швидку”можна взагалі не додзвонитися, оскільки було скорочено єдиного диспетчера!

Нагадаю,що все це відбувається після так званої медичної “реформи”. Влада в своємустилі відрапортувала, що українці задоволені змінами. Але що ж відбулосянасправді?

Якзавжди, все звелося до “оптимізації”, тобто скорочення витрат з держбюджету намедицину, і, водночас, посилення вимог до лікарів, які тепер дійсно не в змозівиконувати свої функції. Останнє добре видно на прикладі вже близького мені ідобре відомого м. Ірпінь під Києвом.

Так само як і вінших регіонах під скорочення тут потрапили механіки, тобто, ремонтуватитехніку, автомобілі “швидкої допомоги”, нікому. Та й нічим, оскільки навітьпрацівникам, які залишилися в штаті, запасні частини доводиться купувати завласний рахунок! Централізовано ресурси на це практично не виділяються.

Встановленийнорматив — за 10 хвилин приїхати за викликом — в місцевих умовах є простонереальним. Тому що, скажімо, доїхати до селища Ворзель, яке входить доІрпінської міської ради, за цей час фізично неможливо. Тобто, лікарів заздалегідьзробили порушниками закону, оскільки відповідальності за наслідки “запізнення”з них все одно ніхто не знімає.

Чи буде в такихумовах медик нормально працювати? Чи зможе він надати якісну допомогу? Такевраження, що владі це абсолютно байдуже, тому що вона користується специфічнимикритеріями та розрахунками. А саме — треба “віджати” з населення там, де тількиможливо: в освіті, культурі, охороні здоров’я. Тому що всі ми для них — лишезайві “роти”, на які треба витрачати гроші. А тим часом дефіцит бюджету Українизгідно з останніми повідомленнями за рік зріс у 5(!) разів та становить 18,5мільярдів гривень. “Великі господарники” дохазяйнувалися так, що коштів вкраїні не залишилося на найнеобхідніше!

Зрозуміло, що заумови існування спеціалізованих медичних закладів для чиновників та депутатіввсе це владу абсолютно не хвилює. Але як жити “простій” людині, особливо вмаленькому населеному пункті, де в лікарнях не вистачає ліків, а про сучаснуапаратуру навіть не доводиться мріяти?

В світі вистачаєприкладів справжніх медичних реформ, які можна було б взяти за основу вУкраїні. Сучасні технології теж дають багато можливостей, які дозволяютьполегшити доступ пацієнта до лікаря. Це і електронні черги, і безліч іншихінструментів. Головне ж, переконаний, щоб будь-які перетворення відбувалисялише з врахуванням думки місцевих громад, які краще за урядовців знають своїпотреби.

Але все це станеможливим лише тоді, коли влада почне їх чути. З тими людьми, які сьогоднікерують державою, надії на це немає.