Уявіть собі картину – Ігор Коломойський почав гучно боротися з «торгівлею на крові», та так, що справа от-от дійде до редутів. Якщо ви подумали, що ідеться про відмову від схеми поставок до України російського вугілля – можете не турбуватися, там торгівлі на крові ніхто не бачить досі. Все набагато цікавіше.

Ринок дизельного палива в Україні на 86-88% складається з імпорту, позаяк вітчизняний виробник забезпечує лише 12-14% від потреби, при чому далеко не кращої якості. Основне джерело імпорту – Росія, бо дешевше не пропонує ніхто. І все добре, крім одного нюансу – імпортери конкурують між собою, а світові ціни на нафту падають й відтак мусить падати й ціна на дизпаливо. А це означає зменшення прибутків безпосередньо у виробників вітчизняного дизельного палива. Найбільшим виробником дизпалива в Україні (фактично монополістом) є… па-пам! Кременчуцький нафтопереробний завод, що належить групі «Приват» Ігоря Коломойського.

Як ви здогадалися, на «Приваті» миттю відчули неймовірну огиду від торгівлі України з країною-агресором… в окремо-взятій галузі. 21 лютого поточного року до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі було подано скаргу проти монополізації ринку України імпортним дизпаливом та з вимогою негайно впровадити мито в розмірі 8,46% зараз та підвищити його до 25,4% до 2024 року. Скаргу подали «Укртатнафта», «Укрнафта» (обидві контролює «Приват») та «Укргазвидобування» (воно також в долі – йому належить Шебелінський НПЗ, який так само виробляє дизель).

Проявити патріотизм доведеться всім громадянам України – у грошовому еквіваленті. Справа в тому, що вітчизняні виробники просто НЕ зможуть задовольнити потребу українських споживачів у дизпаливі, а відтак 86% імпорту (щонайменше) нікуди не подінуться. Імпортне дизпаливо стане дорожче на суму мита, а відтак вітчизняні виробники зможуть продавати дизпаливо за «ринковою ціною». Виграють від цього власники виробництва, тобто пан Коломойський особисто. Йому заплатить кожен українець.

І це вже друга серія дизельного патріотизму – перша сталася влітку минулого року. Тоді патріотизмом блиснув уряд за підтримки президента Зеленського – він впровадив обмежувальні мита на імпорт дизпалива з РФ. Результатом «нашої відповіді Путіну» стало… подорожчання в Україні соляри. Справа в тому, що потік російського імпорту переключився на Білорусь, яка виробляє дизпаливо з тої самої російської нафти, але логістика з Білорусі набагато дорожча за російську. Власне, через це імпорту соляри ніяк не перешкоджали за президента Порошенка, бо розуміли що обернеться це тільки подорожчанням. Це й сталося – від обмежень нічого не втратили ані Росія, ані Білорусь, ані вітчизняні виробники соляри, яких обдарували підвищенням ціни. Втратив тільки пересічний українець. Але він переплачував із глибоким задоволенням – рейтинг влади тоді був неймовірно високий.

Відключити

Нині ж ситуація інша – українці виказують просто якусь вражаючу несвідомість. На сполох б’ють аграрії – подорожчання соляри завдасть болючого удару по їхніх прибутках і так придушених пандемією. Президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков, президент Української зернової асоціації Микола Горбачов та голова Федерації роботодавців транспорту Володимир Гусак звернулися з листом до міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігоря Петрашка, де виступили проти впровадження мит. Нарешті голова організації «АвтоЄвроСила» Олег Ярошевич повідомив про готовність до протестів проти підвищення акцизу на скраплений газ та введення мита на дизпаливо.

Ситуація завмерла в невизначеності. Рішення мусили прийняти на засіданні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Проте напередодні засідання нардеп Дубінський розгорнув ударну медіа-компанію проти заступника міністра економрозвитку Тараса Качки, який також є заступником голови МКМТ. Наразі – питання мит заморозили, комісія відклала розгляд питання на невизначений час.

Боротьба «дизельного патріотизму» зі здоровим глуздом триває далі.