Минає рік, й вже почалася кропітка робота бухгалтерів – закриття року та формування фінансової звітності. Й саме в кінці року у бухгалтерської спільноти виникли питання щодо подання річної фінансової звітності підготовленої за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ)  – куди ж і як подавати таку фінансову звітність?

Якщо відповідати коротко – ці питання, рівно, як і рік тому, лишаються неврегульованими. Тож дослідимо наявне законодавство і спробуємо зробити певні висновки з цього.

Згідно п.6 ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. (далі – Закон №996) фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за міжнародними стандартами складаються на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами.

Таксономія фінансової звітності – це склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Перелік таких статтей та показників Мінфін затвердив наказом «Про затвердження перекладу Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності» №983 від 07.12.2018р.

Норма п.6 ст.11 Закону №996 набрала чинності з 01.01.2018р. Проте, згідно п.2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» першим звітним періодом, за який підприємства, які зобов'язані застосовувати МСФЗ, подають фінансову звітність на підставі таксономії в електронній формі, є 2019 рік. При цьому, підприємства мають право подавати фінансову звітність, складену за таксономією фінансової звітності, починаючи із звітного періоду, в якому набирає чинності цей Закон, - тобто за 2018 рік.

Відключити

Порядок подання фінансової звітності затверджений постановою Кабміну №419 від 28.02.2000р., до якого протягом 2019 року були внесені зміни. Так, фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подається до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), з метою забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Таким чином, підприємства, що складають фінансову звітність на основі таксономії, мають подавати таку звітність до центру збору фінансової звітності, а саме через сайт НКЦПФР.

Проте, на сьогодні існує ряд технічних перешкод для реалізації зазначеного вище. А тому, доки їх не буде усунуто, згідно положень ст.11 Закону №996, вважаємо, що така звітність має подаватися в прийнятному форматі – до органів статистики.

Щодо підпису аудитора фінансової звітності, складеної на основі таксономії

Іншим нагальним питанням серед бухгалтерів є питання підпису аудитором  фінансової звітності, що складається на основі таксономії та має подаватися до центру збору фінансової звітності.

Відключити

На веб-порталі Системи фінансової звітності ( https://frs.gov.ua/about-frs/rol-audytorskyh-firm/) повідомляється, що «аудиторська фірма повинна «підписати» фінансову звітність.

Проте, жодними нормами законодавства не встановлено вимоги щодо підпису аудитором фінансової звітності підприємств.

Так, сама норма ст.14 Закону №996 зобов’язує певні категорії підприємств оприлюднювати фінансову звітність разом із аудиторським висновком. У Законі №996 не міститься будь-яких вимог підписання фінансової звітності аудиторами.

Також, відсутня така вимога (підписати фінансову звітність) і в ст.40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» №3480-IV від 23.02.2006р. (далі – Закон№3480), якою встановлюється вимога до емітентів цінних паперів подавати фінансову звітність, підтверджену аудитором (аудиторською фірмою).

Відключити

Закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-ІІ від 12.07.2001р. та Порядок надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу №3840 від 26.09.2017р. вимагають від учасників ринку фінансових послуг підтвердження суб’єктом аудиторської діяльності  достовріності та  та повноти річної фінансової звітності фінансової компанії, фінансової установи - юридичної особи публічного права, довірчого товариства, річної консолідованої фінансової звітності (у разі якщо відповідно до законодавства необхідно складати консолідовану фінансову звітність), а також впевненості щодо звітних даних.

В свою чергу, згідно ст.1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» №2258-VIII від 21.12.2017р. (далі – Закон №2258) аудит – це аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб'єкта господарювання, або іншого суб'єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Згідно ст.14 Закону №2258 аудитор підписує саме аудиторський звіт, що передбачає надання впевненості користувачам шляхом висловлення незалежної думки аудитора про відповідність в усіх суттєвих аспектах фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Отже, фінансовою звітністю, підтвердженою аудитором або аудиторською фірмою є саме висловлення в аудиторському звіті незалежної думки аудитора щодо відповідності фінансової звітності встановленим вимогам. А вимоги підписувати аудитором фінансову звітність ні Закон №2258, ні Міжнародні стандарти аудиту (МСА) не містять, адже аудитор з огляду на МСА не має жодних повноважень на підпис фінансової звітності, складеної підприємством. Аудитор є підписантом безпосередньо аудиторського звіту, підготовленого за результатами аудиту фінансової звітності.

P.S.

На завершенні дня публікації цього матеріалу на сайті Комітету з управління ситемою фінансової звітності (https://frs.gov.ua/) з'явилося роз’яснення щодо складання фінансової звітності за таксономією фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі за 2019 рік та проміжної фінансової звітності в 2020 році, основний висновок якого наведено ничже:

Враховуючи поточний стан запровадження Системи, Комітетом з управління Системою 6 грудня 2019 року прийнято рішення рекомендувати регуляторам фінансових ринків в межах своїх повноважень забезпечити необхідні заходи щодо розширення строків подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності в єдиному електронному форматі iXBRL до центру збору за 2019 рік, 1 квартал 2020 року, перше півріччя 2020 року та дев’ять місяців 2020 року до 31 грудня 2020 року та не застосовувати санкцій за неподання такої звітності суб’єктами господарювання у строки, визначені законодавством, протягом 2020 року.