Елена, благодарю за дискуссию. Я прочёл Вашу позицию на сайте. Согласен что правовое поле нужно менять и существующая ситуация с аудитом в Украине не приносит уважения к данному виду деятельности. Но сам документ не выдерживает никакой критики. За основу взят закон действующий в Германии, но при переводе допущено очень много ляпов и неточностей, вот только часть из них, среди которых Вы найдёте ответы и на Ваши реплики:

Cт.4: Аудиторами (представниками цієї професії) є особи, які були офіційно призначені. Призначення має своєю передумовою те, що було доведено, що дана особа підходить для здійснення цієї професії і володіє відповідними фаховими знаннями та навичками, що підтверджено процедурами допуску до іспиту та його складання.
Аудитор займається вільною професією. Його діяльність не є ремеслом. Аудиторські фірми потребують визнання. Визнання передбачає, що фірмою керують аудитори під свою відповідальність.
Ст.5: Професійне завдання аудиторів – здійснювати виробничо-економічний аудит, зокрема, аудит річних звітів підприємств, та видавати звіти про проведення та результат такого аудиту. Аудитори також мають право: … виступати експертами в сфері економічного керівництва підприємством, посилаючись на присягу аудитора;
Ст.6: Представники професії відразу після свого призначення мають обґрунтувати необхідність відкриття аудиторської практики і забезпечувати її функціонування.
Ст.7: Для управління професією створюється Аудиторська палата. На неї покладається завдання: … призначення, визнання, відкликання реєстрації аудиторів (аудиторських фірм),
Ст.11: Вимога щодо аудиторської діяльності вважається виконаною, якщо кандидат навів докази стосовно того, що він проводив на сторонніх підприємствах перевірку матеріальної бухгалтерії та матеріального балансу згідно з виробничо-економічними принципами. Аудиторська діяльність мала виконуватися у співпраці з аудиторами, у аудиторській компанії.
Ст.14: У призначенні аудитором слід відмовити: - якщо кандидат поводився таким чином, що ця поведінка виправдала б відсторонення від здійснення професійної діяльності; - якщо кандидат через стан здоров’я або з інших причин не здатен належним чином виконувати професійні обов’язки; У призначенні може бути відмовлено, якщо кандидат таким чином себе поводив, що існує обґрунтоване занепокоєння стосовно того, що він не задовольнятиме професійних вимог до аудиторів.
Ст.18: Аудитор має невідкладно повідомляти Аудиторській палаті про те,
що здійснюється реміснича діяльність;
1) що він йде на постійне місце роботи у компанію або має місце суттєва зміна існуючих умов працевлаштування;
2) що він протягом тривалого часу або тимчасово є суддею, державним службовцем, кадровим військовим.
Аудиторській палаті за її вимогою слід подати документи про такі умови найму.
Ст.19: Повторний іспит не є необхідним. В окремих випадках Аудиторська палата може постановити, що кандидат має скласти іспит або його частину, якщо видається, що в іншому випадку не буде гарантоване відповідне здійснення професійних обов’язків.
Ст.20: Аудиторськими фірмами можуть визнаватися акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю.
Ст.30: В реєстр аудиторів слід вносити на початку відповідальні за всіх аудиторів і аудиторські фірми інстанції з допуску, контролю якості, нагляду за здійсненням професійної діяльності та громадського нагляду за здійсненням професійної діяльності. Зокрема, поряд з відповідним реєстраційним номером слід вносити:
аудиторів, а саме:
…. фірма, адреса місцезнаходження, адреса в Інтернеті та реєстраційний номер фірми, яка проводить аудиторські перевірки, в штаті якої перебуває аудитор або діє в ній іншим чином, або є партнером у ній або пов’язаний з нею іншим чином.
Також є вимоги для аудиторських фірм, а для суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб вимог про внесення в реєстр я не побачив, те ж саме стосується організаційно-правових форм, серед яких приватних підприємців я також не зустрів.
Ст.25: Якщо аудиторські фірми видають обов’язкові аудиторські звіти, то підписувати їх мають право лише аудитори.
Ст.41: Аудитор повинен вести документи, що має дозволяти йому мати повну картину справ, які він веде при здійсненні професійної діяльності. Аудитор повинен зберігати документи протягом десяти років після виконання замовлення. Аудитор може відмовити замовникові у видачі документів, доки він не буде задоволений оплатою. Ст.45: Сума мінімального страхового покриття для окремого страхового випадку має відповідати розміру 100 тисяч гривень. Компетентною інстанцією про договори страхування є Аудиторська палата.
Ст.46: Аудитор не може укладати угоду, згідно з якою розмір винагороди залежатиме від результату його діяльності як аудитора. Крім того, винагорода за проведення обов’язкового аудиту не може ставитися в залежність від інших умов і на неї не можуть впливати чи визначати її надання додаткових послуг для такого підприємства.


Думаю, в такой редакции, основной закон нам не нужен, при нём коррупция в палате перерастёт в ещё большие размеры, и поверьте, в неё зайдут именно те люди, под которых пишется этот закон, и когда всё будет зависеть от чьих-то суждений, и за каждое решение палаты придется либо платить, либо покинуть рынок, то полемика про Директивы ЕС будет совсем не уместна.
А чтобы поднять доверие к финансовой отчётности, для начала нужно ввести ответственность за её некорректное составление, а после – за её подтверждение.
И по страхованию. Ещё в 2008 году я общался с 5-ю крупными страховыми компаниями по поводу методики и возможности реального страхования аудиторских рисков. Предложения меня не убедили. Если Вы знаете страховщиков, которые качественно (желательно с практикой возмещений) и за разумные деньги страхуют ответственность аудиторов поделитесь контактами.

аудитаудиторукраина