Життя в кредит. В кого і на який час Україні треба позичати в 2022 році
Відповідно до заяв уряду, які відображені і в проекті держбюджету на наступний рік, у 2022 році передбачається проведення більш жорсткої бюджетно-податкової політики, порівняно з плановими параметрами 2021 року і фактичними 2020 року. Така ситуація не має нічого дивного з огляду на те, що 2020 і 2021 роки – це час пандемії COVID-19 з важкими негативними наслідками для більшості національних економік Європи. І України в тому числі. Не дивно, що уряд отримав більшу свободу у плануванні дефіциту бюджету-2021.
Але вже на наступний рік урядом заплановано згортання фіскальних стимулів і перехід до політики фіскальної консолідації. Так, проектом закону про бюджет на 2022 рік граничний розмір дефіциту державного бюджету запропоновано встановити на рівні 188 млрд грн або 3,5% ВВП. У поточному році дефіцит було визначено в сумі 246,6 млрд грн або 5,1% ВВП.
Первинний дефіцит державного бюджету в 2022 р. (а це різниця доходів і видатків без відсоткових платежів за держборгом) заплановано знизити майже до нуля. Тобто вплив фіскальної політики на рівень сукупного попиту в економіці у наступному році буде близьким до нульового (на противагу запланованого у поточному році - 1,8% ВВП, а в 2015-2019 роках взагалі планувався первинний профіцит бюджету обсягом 1%-3% ВВП). Наявність первинного профіциту означає, що до 2020 р. доходи бюджету перевищували видатки, не пов'язані з обслуговуванням боргу, тобто бюджетно-податкова політика мала рестриктивний (утискаючий) характер.
У 2022 році із загальної суми державних запозичень (571,1 млрд грн), 420 млрд грн має бути отримано від внутрішніх позик. Це становить 73,5 % від їх загальної суми (71,7% за планом на 2021 р., 60,8% фактично в 2020 р.), а обсяг зовнішніх запозичень становитиме 151,2 млрд грн, зменшившись на 26,1% відносно плану 2021 р. і майже на 40% відносно фактичних позик 2020 р. У відсотках до ВВП обсяг зовнішніх позик у 2022 р. (2,8% ВВП) буде помітно меншим від показників 2021 і 2020 років – 4,3% ВВП і 6% ВВП, відповідно.
Обсяг платежів з погашення державного боргу на 2022 рік прогнозується у розмірі 393,3 млрд грн, що на 75,1 млрд грн менше планового показника на 2021 р. і майже відповідає фактичному показнику 2020 р. У наступному році зменшуватимуться виплати на погашення як внутрішнього боргу, так і зовнішнього боргу. Сумарні платежі за державним боргом досягатимуть 574,7 млрд, з яких обслуговування боргу - 181,4 млрд грн. Загальний обсяг боргових виплат у 2022 р. має досягти 45,3% дохідної частини державного бюджету.
Така ситуація засвідчує нестійкий стан державних фінансів України та їх суттєву залежність від залучення позикових джерел фінансування. У наступному році Уряд планує розміщувати на внутрішньому ринку переважно 1-річні, 2-річні та довгострокові ОВДП, які дозволять мобілізувати до бюджету 380 млрд грн. Планується також залучення 3-місячних і 6-місячних ОВДП на суму 40 млрд грн.
Середньозважена дохідність гривневих ОВДП, за прогнозом Мінфіну, у 2022 році становитиме 11,7% річних, що перевищує як середній показник 2020 року – 10,2% річних, так і показник січня-серпня 2021 року – 11,35% річних.
Зовнішні запозичення до загального фонду бюджету плануються в сумі $4,5 млрд, у тому числі $1,5 млрд від розміщення єврооблігацій та $3 млрд від МВФ. Середня ставка зовнішніх комерційних запозичень у 2022 році планується на рівні 7,5% річних. Такий рівень означає підвищення середньозваженої дохідності до погашення єврооблігацій України, що спостерігався упродовж більшої частини 2021 р.
Варто зазначити, що ситуація на світовому ринку капіталів та оголошення провідними центробанками про перехід до більш жорсткої монетарної політики можуть завадити уряду розмістити євробонди із плановим рівнем дохідності. Є ризик, що залучення на зовнішньому ринку можуть бути під вищий відсоток – 7,8-8% річних.
Прогнозний загальний обсяг державного боргу і гарантованого державою боргу станом на 31.12.2022 року становитиме 3 093,3 млрд грн або 57,6% ВВП. Розмір боргового навантаження у % до ВВП дещо знизиться відносно 2020 року і планів на 2021 рік.
Небезпечною тенденцією 2022 року стане зростання рівня державного і гарантованого державою боргу України відносно доходів бюджету. Дане співвідношення має зрости із 217,3% у січні-серпні 2021 р. до 244,1% в кінці 2022 р. при гранично допустимому рівні – 200%.
Також все більша частка бюджетних ресурсів відволікатиметься на виплату відсотків за державним боргом.
Високий рівень боргового навантаження на економіку і держфінанси, а також накопичений розмір боргу, сигналізують про ризики порушення боргової стійкості та можливість виникнення боргових ускладнень при дії зовнішніх шоків. А відволікання значної частини бюджетних ресурсів на боргові виплати об'єктивно обмежує спроможність держави надавати якісні публічні послуги громадянам і бізнесу, здійснювати соціальну підтримку вразливих верств населення та впливати на сумарну продуктивність економіки.
Крім того, оцінюючи як плани на 2022 рік, так і програму управління держборгом на поточний 2021 рік, можна переконатися що структура державних запозичень лише погіршується з огляду на строковість боргових зобов’язань, де короткострокові і середньострокові зобов’язання складають понад 63%.
З огляду на зазначене, при доопрацюванні проекту держбюджету на 2022 рік варто переглянути параметри боргової політики задля досягнення компромісу між стійкістю держфінансів, можливостями обслуговування боргів і необхідністю покриття не завжди обґрунтованого дефіциту бюджету. Боргова політика на наступний рік має спрямовуватися на:
- Заміщення зовнішніх запозичень внутрішніми, оскільки підвищення ринкових ставок за зовнішніми позиками до рівня 7,5-8% необґрунтовано здорожчує обслуговування таких запозичень. При цьому внутрішні запозичення номіновані у валюті (доларах США, євро) здійснюються за ставками від 3 до 3,8% річних.
- Уникнення здійснення короткострокових запозичень, які наразі займають майже третину всіх запозичень. Середній строк погашення має бути доведений до показника не менше 5,5 року, а частка короткострокових запозичень зменшена до рівня не більше 12% всіх боргових зобов’язань.
- Формування ресурсів для провадження довгострокових інфраструктурних проектів за рахунок позикових джерел на внутрішньому ринку капіталів, у тому числі шляхом розміщення цільових ОВДП (10, 15 і 20-річних) серед населення, а не за рахунок прямого фінансового забезпечення таких проектів за кошти видатків загального фонду бюджету, який сформовано за рахунок надходжень від оподаткування економіки.