У відповідності до ст. 185 ПКУоб'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачанняяких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цьогоКодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти заставипозичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарногокредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користуваннялізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання якихрозташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цьогоКодексу;
в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митнутериторію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);
г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митномурежимі експорту або реекспорту (далі - експорт);
ґ) з метою оподаткування цим податком до експортутакож прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають увільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитноїторгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно зположеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;
д) з метою оподаткування цим податком до імпортутакож прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режимумагазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони,створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їхподальшого вільного обігу на території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезеньпасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковимта авіаційним транспортом.
Відповідно до ст. 188 ПК Українибаза оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи зїх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначенихвідповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податківта зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спиртетиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання длявиробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених зних препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), атакож збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послугстільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної)вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних інематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцемабо через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартостітоварів/послуг.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума абоінше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржникомзобов'язання.
В силу ст. 230 ГКУ штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарськісанкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасникгосподарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правилздійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконаннягосподарського зобов'язання.
Таким чином неустойка не є платою за товари (роботи, послуги).
Виходячи з цього, та беручи до уваги визначення поставки товарів (робіт,послуг) та об’єкта оподаткування ПДВ, наведених у п. 14.1.191 та 188.1 ПКУ,вважаємо, що грошові кошти отримані платником податку у вигляді неустойки немають підлягати оподаткуванню ПДВ.
Такої ж думки надходив й Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від03.02.2009 р. по справі № К-21873/07 та ДПА України у своєму листі №9049/7/16-1277 від 25.07.2001 р.
Однак на сьогоднішнійдень позиція ДПС України з трактування зазначених положень нормативнихдокументів змінилась.
Так відповідно до Листа ДПСУ №6727/7/15-3417-26 від 19.11.2011 р. ДПС зазначає, що кошти, отримані як сумаштрафу за затримку оплати чи постачання товарів (послуг) тощо, необхіднорозцінювати як компенсацію вартості товарів (послуг), яка включається до базиоподаткування податком на додану вартість.
На думку ДПС сума неустойки сплачена покупцем або третьою особою платникуподатку є компенсацією вартості товарів/робіт/послуг, зокрема такапозиція ДПС наведена у Єдиній базі податкових знань: відповідно до п. 185.1 ст.185 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінамиі доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податкуз постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митнійтериторії України, відповідно до ст. 186 ПКУ. Згідно з п. 188.1 ст. 188 р. VПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначаєтьсявиходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін,визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податківта зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спиртетиловий. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-якісуми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаютьсяплатнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу узв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. Тобто, кошти, отримані як сумаштрафу за затримку оплати чи постачання товарів/послуг тощо, необхіднорозцінювати як компенсацію вартості товарів/послуг, яка включається до базиоподаткування ПДВ. При цьому, якщо операції з постачання товарів/послугвідповідно до ст. 195 р. V ПКУ підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовоюставкою, то суми штрафу, отримані за затримку оплати чи постачання такихтоварів/послуг, також підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.
Також відповідно до ЄБПЗ «…суми штрафу, щосплачуються платником ПДВ - покупцем відповідно до договору у разі простроченоговиконання ним договірних зобов'язань, розцінюються як компенсація вартостіпоставлених йому товарів/послуг, яка збільшує базу оподаткування ПДВ, а томупостачальник таких товарів/послуг на дату фактичного отримання цих сум повинензбільшити податкові зобов'язання з ПДВ та виписати розрахунок коригуваннякількісних і вартісних показників до податкової накладної, наданої за операцієюз постачання товарів/послуг. При цьому, якщо такі суми обліковуються покупцемяк такі, що збільшують вартість отриманих товарів/послуг і в подальшомувключаються до вартості оподатковуваних товарів/послуг, які ним поставляються,то такий платник податку має право включити до податкового кредиту зазначенісуми на підставі отриманого розрахунку коригування до податкової накладної заумови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту. У разі якщосуми штрафу сплачуються покупцем за рішенням суду, то такі кошти не є об'єктомоподаткування ПДВ та не призводять до додаткового виникнення податковихзобов'язань у постачальника».
Однак звертаю Вашу увагу напротиріччя обґрунтування та висновку ДПС у їх роз’ясненні наведеному вище, асаме: до складу договірної вартості включаються суми коштів, щопередаються покупцем, тому сума неустойки, що сплачується продавцем, відповіднодо позиції ДПС, не має оподатковуватись ПДВ.
Таким чином, на сьогоднішній день існує досить суперечлива позиція ДПСщодо необхідності нарахування ПДВ на суми неустойки сплачені за порушеннявиконання зобов’язань постачальником. Відтак, вірогідність донарахування ДПС суми ПДВ на сплачені продавцемштрафні санкцій є досить високою.