Відносно віднесення на витрати платника податку наприбуток вартості отриманих ним послуг (юридичні, консультаційні послуги, тощо) від третіх осіб у випадку наявності у платника податкуаналогічних внутрішніх служб.
Практика перевірок ДПС показує чисельні випадкивизначення органами ДПС віднесення на витрати платника податку на прибутоквартості отриманих ним послуг від третіх осіб у випадку наявності у платникаподатку аналогічних внутрішніх служб як подвійного віднесення на витрати або яквитрат, що не пов'язані з господарською діяльністю (п. 139.1.1 ПК), авідповідно заниження бази оподаткування платника податків.
На це хочу відмітити наступне.
У відповідності до п. 14.1.27. Податкового кодексуУкраїни витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадженнягосподарської діяльності платника податку, в результаті яких відбуваєтьсязменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшеннязобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змінкапіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно п. 138.1. ПК України витрати, щовраховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаютьсязгідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5,138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цьогоКодексу.
Згідно п. 138.10. ПКУ до складу інших витратвключаються:
138.10.2. адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування тауправління підприємством:
г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та іншіпослуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності;
е) витрати на врегулювання спорів у судах;
ж) інші витрати загальногосподарського призначення.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу витрати, яківраховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставіпервинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат,обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами веденнябухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цьогоКодексу.
На сьогоднішній день відсутні будь-якіуточнення та роз'яснення ДПС щодо особливостей віднесення до адміністративнихвитрат послуг та робіт у разі наявності відповідних функціональних служб тапідрозділів платника податку.
Що стосується пп. 139.1.1. ПК, зазначенийпідпункт Податкового кодексу, на мою думку, наводить вичерпний перелік витрат,не пов’язаних з господарською діяльністю (законодавцем, наразі, використаноуточнення «а саме»).
У той же час існує Лист Головної ДПІ України N14-212/11-4918 від 19.10.95 р., який хоча і був надісланий до прийняттяПодаткового кодексу, та не є узагальнюючою податковою консультацією, але, все жтаки, слід братись до уваги. У відповідності до нього, також не відносятьсяна собівартість витрати, пов'язані з оплатою послуг по одержанню різного родуінформації (по бухгалтерському обліку, податковому та правовому законодавствутощо), якщо штатним розписом підприємства передбачено відповідні функціональніслужби. На мою думку, наведенествердження ДПС не має достатньогообґрунтування та вбачається досить сумнівним.
Враховуючи неоднозначність та необґрунтованістьзазначеного положення та відсутність іншогоофіційного трактування зазначеної ситуації, я вважаю дії ДПС щодо визначення віднесенняна витрати платника податку на прибуток вартості отриманих ним послуг відтретіх осіб у випадку наявності у платника податку аналогічних внутрішніх служб,як подвійного віднесення на витрати або як витрат, що не пов'язані згосподарською діяльністю, незаконними.
Однак, звичайно, передбачити дії ДПС, наразі, досить складно.