Про відшкодування шкоди з податкової та про бізнес на "мерцях"
«Відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів». Начебто нічого революційного в цій нормі немає, відшкодування державою шкоди, завданої юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень гарантовано Конституцією (ст. 56), передбачено ст. ст. 1166, 1173 Цивільного кодексу України, до речі незалежно від вини цих органів. Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 ЦКУ, особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України). А тому стаття 114 ПКУ певною мірою дублює існуючі положення ЦКУ, але...
Шкода, завдана органом державної влади, стягується або в порядку адміністративного судочинства, якщо заявлена разом з вимогами протиправності рішення, або господарського (ГПК), якщо окремо (після рішення адміністративного суду). До речі, обставини встановлені у адміністративній справі, що набрало законної сили, не потребують доказування при розгляді господарської справи.
Для господарських судів можуть бути зрозумілими збитки платника у вигляді упущеної вигоди, але в інших питаннях йому саме і допоміг податковий комітет своєю певною конкретизацією та нововведеннями у статті 114 ПКУ, що ж може включати така шкода (див. 114.3.1.-114.3.3). Наприклад, штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо.
В результаті прийняття протиправних рішень (про відмову в реєстрації ПН/РК та внесення платника податків до переліку ризикових) органи ДПС незаконно блокували законну господарську діяльність підприємства, що призвело до втрати доходів, які б підприємство отримало за звичайних обставин своєї діяльності. Зазначене потягло за собою збитки у вигляді упущеної вигоди, а тому ДПС повинно відшкодувати завдані нею збитки. Зазначені формулювання зроблені не з повітря, а за аналогією судової справи 910/642/20, по якій Господарський суд м. Києва виніс рішення про стягнення шкоди завданої діями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь торговця цінними паперами діяльність якого була заблокована саме в результаті протиправного рішення НКЦПФР. Рішення НКЦПФР спершу було визнано протиправним та нечинним в порядку адміністративного судочинства, а потім товариство звернулось до господарського суду про стягнення шкоди 180 000 грн., які мало б отримати від біржі за виконання своїх послуг за певний період. Рішення було закріплено апеляційною інстанцією 16.11.20 року, у зв’язку з малозначністю (до 210 тис. грн.) відмовлено у касаційному розгляді 23.12.20 року.
Новим (це вже революційним) підпунктом 114.3.3. ПКУ передбачено відшкодування документально підтверджених витрат, пов’язаних з адміністративним (!) та/або судовим оскарженням (крім сум, що підлягають відшкодуванню в порядку розподілу судових витрат згідно із процесуальним законодавством) незаконних (протиправних) рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (юридичний супровід, не пов’язаний із захистом, наданим адвокатом, відрядження працівників або представників платника податку, залучення експертів, отримання необхідних доказів, виготовлення копій документів тощо).
А це значить, що оплату послуг юристів (навіть, які є ФОП) за підготовку адміністративного оскарження рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, якщо скаргу було задоволено рішенням ДПС України, можна сміливо подавати на відшкодування з ДПС через господарський суд. До цього ж послуги виготовлення копій документів та відрядження бухгалтера, наприклад, до контрагентів «у Буковель» … Просто у цьому випадку сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінЗП (у 2021 до 300 тис. грн., теж не мало). Нагадаю статистику: тільки з лютого по липень 2020 ДПС України було задоволено понад 14 тис. скарг).
З огляду на тисячі судових процесів (виграних платниками) та задоволених ДПС України скарг, щодо визнання протиправними рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та рішень про внесення платників до переліку ризикових, зазначені в ПКУ нововведення «каталізують» звернення до господарських судів на підставі існуючих рішень адміністративних судів (рішень ДПС). А також вони можуть породити новий різновид (юридичного) бізнесу на «померлих» ПН/РК або «ризикових» платниках, де метою стане саме стягнення отриманих збитків (шкоди) з ДПС … за певний відсоток стягнутих коштів. Тим більше, що за аналогією вищевказаної справи 910/642/20 втрачена вигода була визначена за незначним обсягом документів: розрахунком неодержаних доходів, господарського договору, попередніх актів та платіжок …
Перш ніж інформаційно бравувати змінами до ПКУ щодо балансу відповідальності (відшкодування шкоди з контролюючого органу), податковому Комітету треба було з’ясувати масштаби існуючих проблем (негативних для ДПС судових та адміністративних рішень) … А, ну так, ДПС же ретельно приховує реальну картину по програних судових справах, а ще гірше (для них же) намагається затягувати розгляд (зловживаючи процесуальними правами, безглуздими повторними апеляціями та касаціями, та проханням надати строк для винайдення коштів для судового збору). Ось і дотягнули до зворотної дії податкового бумерангу…
Платникам податків, які зазнали знущань від недолугого блокування діяльності через протиправне зупинення ПН/РК та внесення до переліку ризикових! У вас є можливість юридично (у правовому полі) помститися … з певною фінансовою складовою. І якщо хтось інформаційно буде маніпулювати, що ви забираєте гроші у лікарів (вчителів, пенсіонерів), не вірте. Винуватці саме ті, хто сидячі в податковому Комітеті ВРУ, Мінфіні, ДПС вважав, що правовий порядок в державі (ч. 19 Конституція) їх не стосується. А за понесені державою збитки НАБУ з них спитає (через статтю 211 ККУ) …