Необхідність чи здирництво?

Нещодавно вийшло вкрай цікаве дослідження New Voice щодо благодійних внесків на потреби ЗСУ. Відповідно до наданої в ньому інформації, на потреби ЗСУ з 24 лютого минулого року було отримано орієнтовно 100 мільярдів гривень. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики пан Данило Гетманцев з окремою увагою відмітив, що через благодійні організації було зібрано 54,6 мільярда гривень, а через приватні перекази – 22,7 мільярда гривень. 

І все було б непогано, якби наш уряд, явно не без допомоги пана Гетманцева, не вирішив обкласти податками ці приватні перекази, щоб зібрати на користь бюджету ще 4 з гаком мільярди гривень. Першим з волонтерів, кому повідомили про необхідність сплати податків, став Ігор Луценко.  

Щоб закупити 1 тис. ударних FPV-дронів українського виробництва, які не замовляє Міноборони, у березні було запущено збір на 30 млн грн. В рамках проєкту "Люті пташки" гроші збиралися на рахунок фонду Dignitas та на монобанку Ігоря Луценка, що служить у 72 омбр ЗСУ та є співзасновником Центру підтримки аеророзвідки. Не треба пояснювати, що багатьом з нас легше дати гроші людині, якій ми довіряємо, аніж юридичному обличчю, хай і з іменем. У травні на карті Луценко було закумульовано близько 20 млн грн, 100% з них він перерахував на дрони. Але фінансовий моніторинг зацікавився збором, та податківці заявили, що чекають сплати податків у розмірі близько 4 млн: ПДФО складає 18% та воєнний збір – 1,5%. 

Якщо пошукати в інтернеті, то можна з подивом зʼясувати, що скандал назрівав давно. На Київському безпековому форумі Сергій Притула порушив питання про не оподаткування благодійної допомоги для ЗСУ від волонтерів перед заступником голови Верховної Ради України паном Олександром Корнієнком. На що отримав вкрай оригінальну відповідь на кшталт того, що нам не можна послаблювати податкове законодавство через угоди з МВФ.  

Як часткове розв'язання питання у квітні були розроблені зміни до постанови Кабміну №112 від 2016 року про розширення переліку товарів, що не оподатковуються, якщо надаються в якості благодійної допомоги волонтерами для ЗСУ. Цілком можливо, що такої катастрофічної проблеми не було б, якби КМУ швидко вніс зміни до постанови, додав товари, які постачали волонтери і розширив постанову на період з 24 лютого. Та щось в урядових кабінетах застопорились. 

Та якщо копати ще глибше, то проблема насправді глобальніша, хоча й зрозуміла лише вузькому колу експертів. Дуже багато норм і законів нам дісталося у спадщину від радянського минулого. І від ідеології, коли громадянин не може мати власних коштів та майна, а все так чи інакше надано державою або колективом. У наших реаліях це трансформувалося у вкрай цікаві норми податкового законодавства і широку дискусію про тіньову економіку. 

Річ у тім, що практично всі кошти, які надходять до будь-якої фізичної особи від будь-якої іншої фізичної особи (в реальності – неважливо, для чого і з яких причин, якщо це не найближчі родичі) мають оподатковуватися. Ще двадцять років тому це не було проблемою, бо не існувало інтернет-банкінгу. Держава просто не знала про рух готівки у суспільстві. А тепер кожен громадянин має рахунок у банку. Так, податкова ще не здатна перевірити обіг на рахунках в режимі реального часу і без окремої постанови суду в рамках проваджень. Хоча окремі особистості, а саме – заступник голови Офісу Президента пан Ростислав Шурма, депутат Верховної  Ради від «Слуги Народу» Марʼян Заблоцький та публічний експерт Андрій Длігач – у новому варіанті податкової реформи з кодовою назвою «10-10-10» дуже хочуть зняти обмеження банківської таємниці для податкових органів.   

Як вже зазначалось, податкова не здатна перевірити обіг на рахунках, однак ми маємо окремий реєстр волонтерів. І якщо людина знаходиться у цьому реєстрі й збирає кошти, то витрачати їх без оподаткування не має права лише на окремі групи товарів, визначених у згадуваній вище постанові  №112. Чи розв'яже проблему зміна до постанови КМУ? Навряд. 

По суті, коли держава не знає про обіг грошей, – це і є тіньовим ринком. Та, наприклад, у Сполучених Штатах Америки подібний обіг готівки не є проблемою. Хоча там він співвимірний з державним бюджетом. І держава там не поспішає все відрегулювати так, аби цей ринок зник, адже для них гроші людини є її приватною власністю. І якщо у судовому порядку не встановлено зворотнього, людина має право витрачати їх так, як вважає за потрібне і передавати їх тим, кому вважає доцільним. Отже, єдиним ґрунтовним розв'язанням проблеми має бути зміна норм податкового кодексу і, можливо, закріплення відповідних норм у Конституції про те, що обіг коштів на рахунках звичайних громадян (на посадовців це не має поширюватись) не оподатковується, якщо це не є прямим прибутком у ході підприємницької діяльності чи найманої роботи. 

У такому випадку будь-хто може бути волонтером і збирати кошти для армії. Тоді не треба буде ніякої зайвої бюрократії у вигляді якихось там реєстрів волонтерів і окремих списків про те, що можна дарувати ЗСУ, а що ні. У такому випадку податкова і держава почнуть перетворюватися на сервіс, будуть зацікавлені у збільшені кількості підприємців. Поки цього не відбудеться – вся податкова і митна сфери залишаться репресивними структурами з радянським корінням, що вважатимуть гроші громадян за фактом державними. 

З того, що Уряд може зробити вже зараз – це амністувати у податковому плані усіх волонтерів, що займаються цією діяльністю з 24 лютого. Будь-які інші рішення чи правки щодо списків закупівель будуть простим окозамилюванням, що збільшуватимуть суспільну напругу.