Як удари по енергоінфраструктурі можуть вплинути на хід війни
Текст присвячено питанню ефективності ударів по енергоінфрастуктурі та їх впливу на хід війни. В якості матеріалу для дослідження виступає американський досвід знищення енергоінфрастуктури в Німеччині, Японії, Кореї, В’єтнамі та Іраку.
В ході війн в трьох останніх країнах знищували в районі 90% всіх енергогенеруючих потужностей. Тим не менше безпосередній вплив цих заходів на хід війни був незначним.
Одними з основних причин для ударів по енергоінфраструктурі є намагання вплинути на моральний стан цивільного населення та політику противника. З урахуванням американського досвіду Гріффіт приходить до висновку, що від таких атак мораль цивільних безумовно страждає, але відчутного впливу на загальну ситуацію це не здійснює.
Стратегічні атаки на національні енергетичні системи можуть бути корисними в досягненні цілей національної безпеки, але лише за певних обставин. По-перше, енергосистема країни-мішені має бути вразлива для руйнувань, будучи дуже концентрованою з невеликою кількістю взаємозв’язків. По-друге, стратегічні атаки мають бути сконцентровані на припиненні воєнного виробництва протягом тривалого часу.
Удари по енергосистемі з метою впливу на моральний стан цивільного населення, збільшення витрат для здійснення політичного лідерства чи впливу на військових призведе до безглуздої витрати зусиль і може стати несумісним з політичними цілями війни.
Проблема з атаками на енергоінфраструктуру полягає в тому, що вони мають потенційний негативний політичний ефект у вигляді супутніх втрат цивільного нанелесення. Знищення дамби гідроелектростанції чи бомбардування ядерного реактора можуть бути успішними у справі переривання електропостачання, але вони матимуть одозначно негативний політичний вплив. В результаті негативна реакція на такі дії значно перевершує воєнні вигоди.
Бомбардування енергосистеми залишається вірогідним в ході тотальних війн на виснаження. Тим не менше, хоча національні енергосистеми залишаються вразливими для атак з повітря, це мало впливає на військових, а дискомфорт цивільного населення сам по собі не змінє політику керівництва країни. Цивільне населення буде страждати від атак на національну енергосистему, але хід війни це не змінить і перемоги не пренесе.
Томас Гріффіт “Стратегічна атака на національні енергетичні системи”