Маніпуляція поняттям суверенітету для зміни національної політики на прикладі Британії
Однією з найбільш гучних подій міжнародної політики останніх років став референдум про вихід Британії з Європейського Союзу. Якраз в ході кампанії прихильників Брекзіту маніпуляція поняттям суверенітету стала однією з основних методів боротьби за голоси громадян, що мусили визначити свою позицію щодо членства в Євросоюзі в ході референдуму.
Головні дискусії щодо Брекзіту стосувались конкретних питань практичної політики, безпосередньо пов’язаних із суверенними повноваженнями Великої Британії, насамперед щодо імміграції та економіки. Кампанія прихильників Брекзіту значною мірою обґрунтувала свої аргументи щодо виходу з ЄС на антиімміграційній платформі, стверджуючи, що вільне пересування людей, необхідне для членства в ЄС, ставить під загрозу здатність Великобританії здійснювати контроль над власними суверенними кордонами. З економічної точки зору прихильники Брекзіту зосередилися на грошових потоках, що виводили кошти з Британії до Брюсселя, а також на втрачених економічних можливостях більш вільної торгівлі з державами, що не входять до ЄС.
Поняття суверенітету в ході Брекзіту було також в центрі дискусії про розташування носія юридичної влади, а отже, і про розташування вищої політичної влади. У міжнародному контексті це поняття було центром формування сучасної міжнародної системи держав, що існують у тому, що Статут ООН називає «суверенною рівністю», кожна з яких розглядається як своєрідний окремий “острів” сам по собі. Відповідно за цих умов Брекзіт та відстоювання національного суверенітету розглядалися їх прихильниками як необхідний засіб збереження державної незалежності.
Брекзіт та євроскептицизм ставлять під сумнів розуміння Європейського Союзу як політичної інституції, заснованої на спільному суверенітеті, свободі пересування через кордони та економічній інтеграції в рамках спільної законодавчої бази. З цієї точки зору ЄС не створює спільний суверенітет, а відбирає суверенітет у національних держав. Відповідно адекватним рішенням є вихід з ЄС для збереження суверенного контролю над власними кордонами.
Сама кампанія Брекзіту та підготовка до неї співпали в часі з міграційною кризою в ЄС, що була викликана притоком біженців з Сирії та ряду інших країн Африки та Близького Сходу. Це сприяло зростанню занепокоєння серед британців щодо можливості контролю за власними кордонами, що в свою чергу, було використано прихильниками Брекзіту. Міграційна криза стала козирем в руках брекзітерів та надала можливість продемонструвати недоліки ЄС на прикладі актуальних проблем з біженцями.
За даних умов інструментом критики Європейського Союзу стало поширення та тиражування відео, фото та текстових матеріалів щодо міграційної кризи. Акцентувалося, що одним з джерел проблем для країн, далеких від кордонів з країнами походження біженців, є відсутність контролю над власними кордонами. Саме контроль за кордонами розглядався як критично необхідна складова суверенітету.
При тому саме таке пояснення цього поняття було надзвичайно ходовим, оскільки давало можливість пояснити широким масам населення, важливість та цінність поняття суверенітету для них особисто. З цієї точки зору, якщо громадяни не хочуть бачити небажаних мігрантів у себе вдома, вони мають відстоювати суверенітет країни та своїм голосом за вихід з ЄС сприяти поверненню Британії контролю над власними кордонами.
Мігранти та міграційне питання є допоміжним засобом для маніпуляції поняттям суверенітету, оскільки допомагає пояснити його важливість на особистому рівні, апелюючи до побутової ксенофобії, прагнення безпеки та соціально-економічних чинників, пов’язаних з впливом мігрантів на ринок праці та витрати на соціальні виплати.
Саме відновлення суверенітету стало основною темою британських дебатів щодо Брекзіту, а ефективне використання поняття суверенітету, як інструменту маніпуляції, дало можливість прихильникам виходу з ЄС добитися успіху. Основним лозунгом брекзітерів стало “повернення контролю” Британією від бюрократії та уряду ЄС.
Саме маніпуляція поняттям суверенітету, як інструмент та інтерпретаційна рамка інших складових політичної кампанії, стали основою для досягнення цілей прихильників Брекзіту та зміни політики Лондону щодо ЄС. Допоміжними засобами кампанії стало зведення поняття суверенітету до питань максимально зрозумілого широким колам громадян, побутового рівня та базових цінностей, таких як демократія, безпека та економічний добробут. Саме це стало політичною підставою для Брекзіту та радикальної зміни британської національної політики.
