Вплив карантину на бізнес в Україні
1. Заборонено діяльність , яка передбачає приймання відвідувачів.
Заборону введено відповідно до постанови КМУ № 211 від 16.03.2020 року, текст якої є доволі суперечливим та викликає неоднозначне тлумачення: "Заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту".
Вважаю, що заборону слід трактувати розширено, тобто перехід на карантин всього бізнесу, який пов'язаний з прийманням відвідувачів, за винятком конкретно передбачених сфер господарювання, онлайн-продажу та послуг, що виключають безпосередній контакт людей.
Тим не менше, питання щодо практичного тлумачення положень даної постанови будуть виникати. Наприклад, нещодавно приписи почали отримувати заклади громадського харчування, які організували можливість самовивозу страв за онлайн-замовленнями.
2. Карантин віднесли до форс-мажорних обставин.
Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні" доповнено положенням, згідно з якою введення Кабміном карантину вважається форс-мажорною обставиною.
Однак, слід пам’ятати:
- форс-мажор не є підставою для невиконання зобов’язань, а може лише слугувати підставою для відстрочення виконання договору;
- внесення змін до закону не означає автоматичне визнання настання форс-мажорних обставин щодо всіх договорів. В кожному конкретному випадку (за кожним окремо взятим договором) ТПП України вправі оцінити вплив карантину на виконання конкретного зобов'язання та визнати (або не визнати) його форс-мажорною обставиною.
3. Введено часткову податкову лібералізацію на період карантину.
Законом України № 533-IX від 17.03.2020 встановлено:
- з 01 березня по 31 травня 2020 року не застосовуються штрафні санкції та не нараховується пеня за порушення податкового законодавства в період (окрім нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку та рентної плати, порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах);
- з 18 березня до 31 травня 2020 року введено мораторій на проведення податкових перевірок;
- з 1 березня по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю;
- з 1 березня по 31 квітня звільнено від сплати ЄСВ фізичних осіб-підприємців, самозайнятих осіб та членів фермерського господарства, при цьому вказані періоди будуть включені до страхового стажу;
- строк обов’язкового запровадження реєстраторів розрахункових операцій для ФОП продовжується (з 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року, а для окремих видів діяльності до 1 квітня 2021 року).
При цьому, підприємці не звільняються від обов’язку зі сплати єдиного податку, податку на прибуток, ПДВ, акцизного податку.
4. Введено адміністративну та посилено кримінальну відповідальність за порушення правил карантину.
Введено адміністративну відповідальність за порушення правил карантину у вигляді штрафу:
- для громадян: від 17 тис. грн до 34 тис. грн.
- для посадових осіб: від 34 тис. грн до 170 тис. грн.
Кримінальна відповідальність застосовуватиметься до осіб, порушення якими правил карантину спричинили або завідомо могли спричинити поширення інфекційної хвороби, у вигляді:
- штраф від 17 тис. грн. до 51 тис. грн. або арешту до 6 місяців, або обмеження волі до 3 років, або позбавлення волі до 3 років;
- позбавлення волі від 5 до 8 років якщо порушення призвело до загибелі людей чи інших тяжких наслідків.
