Посівна 2023 під питанням?
Підтримку агровиробників в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9» уряд розпочав ще в березні 2022 року. Завдяки цьому, бізнес отримував кредити у банках-партнерах зі звичайною процентною ставкою, а держава компенсувала частину відсотків. Також у квітні 2022 року уряд передбачив можливість отримання державних гарантій за кредитами.
Станом на кінець січня цього року доступним кредитуванням скористалися майже 44 000 с/г товаровиробників. Обсяг залученого кредиту/кредитної лінії по всіх програмах кредитування становить понад 95 млрд грн, зокрема залучені під рефінансування за програмою портфельних гарантій 80% - майже 25 млрд грн.
Найбільша кількість с/г товаровиробників, які скористалися кредитами в таких областях: Кіровоградська – 5567, Вінницька – 4524, Дніпропетровська - 3 983, Київська- 3779, Одеська – 3641, Миколаївська – 2984, Львівська – 3001, Харківська – 2833, Херсонська – 1122.
В умовах війни завдяки пільговому кредитуванню аграрії мають можливість продовжувати сільськогосподарську діяльність: закуповувати насіння, добрива, паливно-мастильні матеріали для підготовки до посівної та збору урожаю, виплачувати заробітну плату працівникам тощо.
Аграрний сектор - це чи не єдина галузь, яка продовжила працювати в умовах війни і підтримувати національну економіку, створюючи попит в суміжних галузях та надаючи робочі місця на селі. Самесільгоспвиробництво сьогодні забезпечує левову частку валютних надходжень та тримає курс гривні.
До початку вторгнення росії в Україну агросектор приносив нашій країні майже 20% ВВП. А в 2022 році став основою вітчизняного експорту та гарантом валютних надходжень від торгівлі, забезпечивши 53% усього експорту. Сьогодні сільське господарство – ключова складова української економіки.
Саме тому, Президент України Володимир Зеленський заявив, що в 2023 році програма кредитування "Доступні кредити 5-7-9%" буде збережена. Проте, до цього часу жодного рішення не ухвалено. Відповідно, якщо програма не буде пролонгована, аграріям доведеться повертати минулорічні кредити.
Уже сьогодні сільгоспвиробники стикаються з тим, що банки, не маючи сигналів від уряду, почали вимагатиповернення кредитів. Такий «кредитний зашморг» призведе до банкрутства агропідприємств. Загалом, згідно з програмою, один суб’єкт господарювання отримував пільговий кредит у розмірі 90 млн грн та терміном до 12 місяців. Якщо уряд не продовжить програму, аграріям потрібно буде повернути близько 38 млрд грн кредитів. І це напередодні старту найскладнішої за роки незалежності посівної кампанії, на яку додатково необхідно залучити щеблизько 40 млрд грн.
Сьогодні сільгоспвиробники - на межі виживання. За 11 місяців повномасштабного вторгнення росії в Україну загальні втрати агросектору становлять понад $40 млрд. Вкрадено, пошкоджено або повністю знищено окупантами сільськогосподарської техніки на $2,9 мільярда, втрати по виробничим потужностям – більше $1,6 мільярди, по тваринницьким комплексам – більше $1,5 мільярда. Воєнні дії, заміновані поля не дають повноцінно проводити сільськогосподарську діяльність. Якщо проблеми аграрноїгалузі не будуть системно вирішені, площі посівів під зерновими культурами можуть скоротиться на 45%.
Разом з тим на агросектор покладають великі сподівання – забезпечити продовольчу безпеку України та світу. Відповідно, з урахуванням того, що стартує весняна посівна кампанія, сільгоспвиробники потребують особливої підтримки. Бізнес очікує від уряду не лише подовження діючої програми кредитування, а й видачу нових кредитів для подальшої роботи.
Якщо найближчими днями програма «Доступні кредити 5-7-9» не буде пролонгована, то весняна посівна буде зірвана. Бездіяльність в питанні підтримки найбільш важливого сектору економіки під час війни призведе до скорочення інвестицій в агровиробництво, що в подальшому негативно відобразиться на економіці країни та продовольчій безпеці.
Всеукраїнська аграрна рада закликає Міністерство фінансів України та Кабінет міністрів України підтримати агросектор, негайно прийняти рішення щодо продовження програми «Доступні кредити 5-7-9» та збільшити ліміти кредитування з 90 млн грн до 180 млн грн на одне підприємство.