Відновлення Міністерства аграрної політики, це, безумовно, позитивний крок влади, яка усвідомила, що галузь, яка формує 17% ВВП та приносить 40% валютної виручки в Україну, не може бути позбавлена профільного міністерства. Більше того: такий розвиток подій був у великій мірі прогнозованим, адже ті питання, які сьогодні потрібно вирішувати в аграрній галузі, потребують комплексного та виваженого підходу і не можуть вирішуватись на рівні департаменту, який існує в Міністерстві економіки. 

Це і найважливіша реформа галузі – земельна, й інвентаризація земель, боротьба з тіньовим обробітком землі та рейдерством. Не дивлячись на уже прийняті закони, які покликані вирішувати деякі з цих питань, наприклад «антирейдерський», їх потрібно впроваджувати у життя і слідкувати за виконанням. Саме міністр має відстоювати інтереси галузі в уряді. Доносити позицію, проблеми, пропонувати їх вирішення.

 Міністерством готуються і подаються програми підтримки аграріїв, які є надзвичайно важливими для галузі. 

Але є ще й питання «зовнішні». Україна має великий експортний потенціал, але відкриттю нових ринків передують десятки зустрічей на найвищому рівні, в тому числі й на рівні міністерств та міністрів. Наприклад, про збільшення квот на українську продукцію в ЄС з Радою міністрів АПК країн ЄС має спілкуватись міністр, а не директор департаменту. Те саме стосується й інших країн, ринки яких нам цікаві. 

Тому сподіваємось, що Мінагрополітики очолить професіонал, який продовжить діалог з аграріями.

Відключити