Із настанням тепла у ряді господарств уже повним ходомідуть весняно-польові роботи. При цьому хвилюючим залишається питання: чивдасться аграріям провести посівну у повному обсязі і зібрати багатий врожай. УМінагрополітики заявляють, що цього року посівна в розрахунку на один гектарбуде дорожчою на 15-20%, але експерти та фермери вважають, що загальна вартістьвесняно-польових робіт вийде щонайменше на 40% більшою за минулорічну.
Впливає на ціну весняних посівних робіт – девальваціягривні , що автоматично призводить до зростання цін намінеральні добрива, насіння та засоби захисту рослин від шкідників, які взначній мірі є імпортними. Вартість посівної могла б бути ще дорожчою, але аграріямзіграло на руку падіння світових цін на нафту, завдяки чому у порівнянні зминулим роком не подорожчали паливно-мастильні матеріали.
Саме відсутність фінансових ресурсів на сьогоднішнійдень є найголовнішою перешкодою для проведенняуспішної посівної кампанії. У великій скруті знаходяться передусім середні імалі сільгоспвиробники. Обмежений доступ до фінансових ресурсів обумовленийрядом факторів. По причині високих відсоткових ставок в Україні вже кількароків не працює кредитна система. Якщо ранішеаграрії нестачу фінансових ресурсів покривали за рахунок кредитних коштів, товже в 2015 році такі кредити не змогли взяти, оскільки кредитна ставкабула на рівні 35%. У цьому році ситуація незрозуміла, тому отримати кредитнавіть із високою відсотковою ставкою проблематично.
Бюджетна підтримка також мінімальна. Зважаючи, що вартість посівноїкампанії цього року у країні буде рекордно дорогою, і за підрахункамиМінагрополітики становитиме близько 79,2 млрд грн., із яких кредитних коштівдоведеться залучити 7,2 млрд грн, на їх здешевлення держбюджетом закладена сумавсього в 300 млн грн. Тобто така сама сума як і в бюджеті минулого року. І цепри тому, що уряд зробив усе можливе, щоб після впровадження нової податковоїполітики в аграріїв було якомога менше власних обігових коштів.
На відміну від Європи де є серйознадержавна підтримка фермерів в Україні таких дотацій не має. З іншого боку, в такій ситуації наші аграрніпідприємства виробили «ринковий імунітет». Навіть без державної підтримки донедавнього часу аграрний сектор демонстрував динамічний розвиток. Щоправда, унас відрізняються умови для різних категорій господарств. Великі господарстваможуть досить непогано себе почувати у фінансовому відношенні, самі експортуютьпродукцію, чого не можна сказати про дрібні.
Покращити умови для малих і середніх господарств покликані зміни доподаткового законодавства. Відповідний законопроект «Про внесення змін до Податковогокодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, в томучислі сільгоспвиробників» (№ 3851-1 від 04.02.2016), розроблений представниками аграрних асоціацій разом знародними депутатами, і внесений у Верховну Раду, де отримав схвальну оцінку у комітеті з питань аграрної політики та земельнихвідносин.
Його прийняття Верховною Радою збереже до 1 січня 2018 року спецрежим ПДВ у сфері сільського господарства. І що не меншважливо для дрібних аграріїв, замість двох реєстрів ПДВ, буде запроваджено єдиний публічний реєстр з обов'язковимвідшкодуванням ПДВ виключно в порядку черговості надходження заяв.
Як бачимо бездарна податкова політика уряду поставила аграріїв передвибором: зменшувати посівні площі під певнимикультурами, насамперед, це стосується кукурудзи, цукрових буряків, ріпаку тасоняшнику, або використовувати менш якісне насіння та засоби захисту рослин, щонегативно вплине на врожайність.
При цьому, незважаючи на ситуацію у країні та складніумови роботи аграрного господарства, загрози зриву проведенню весняно-польовихробіт немає. Фермери переконані, що поприскладну економічну ситуацію у країні, з посівною впораються. Якщо згадатиминулий рік, то ситуація теж була критична: девальвація гривні, тотальнеподорожчання всього і вся. Але все завершилося майже без втрат: посівна пройшлауспішно і незважаючи на посуху було отримано хороший урожай пшениці. Передусімце вдалося зробити завдяки наполегливій праці аграріїв.