Як створюється Національна економічна стратегія 2030?
Таку пропозицію прем’єр-міністра підтримали представники бізнесу, платформою для координації цього процесу визначено Центр економічного відновлення.
Результатом підготовки стратегії має стати чітке розуміння населення, бізнесу, наших міжнародних партнерів щодо напрямку руху держави. Всі ключові органи влади будуть мати єдину карту, яку потрібно використовувати для забезпечення довгострокового економічного зростання.
Тільки у випадку наявності такої економічної стратегії ми зможемо з впевненістю сказати, що економічні показники сусідніх країн, з якими ми себе постійно порівнюємо, цілком досяжні, головне знати як до них дійти. Тож які підходи сьогодні використовуються до формування довгострокової стратегії розвитку держави?
В процесі розробки методології проаналізували кращий міжнародний досвід підготовки проектів національних економічних візій та стратегій (Великобританія, Німеччина, Польща, Австралія, Мексика, арабські країни та інші), а також пропозиції експертів, економістів, українських та міжнародних аналітичних центрів. Ми виділили кілька ключових етапів, які будуть пройдені в процесі розробки стратегії.
Етап 1: Діагностика економіки
В першу чергу потрібно чітко розуміти відправну точку (baseline), а також потенціал, який можна реалізувати в умовах глобальних трендів та швидких змін. Для цього сьогодні триває аналіз ролі і місця України в світовій економічній системі: наскільки велика наша економіка, чи відповідає її структура економікам іншим країн світу, хто ми для світового ринку товарів і послуг, капіталу, робочої сили.
При цьому, потрібно пам’ятати про те, що Україна є невід’ємним елементом світової економічної системи. Те, як буде змінюватися світ, матиме прямий вплив на майбутнє розвитку української економіки. Тому аналіз глобальних довгострокових трендів - критично важлива частина діагностики.
Етап 2-3: Формування візії
Візія - це образ бажаного майбутнього. Розуміючи те, як повинне виглядати життя українця через 10-20-30 років, можна чітко зрозуміти, що потрібно зробити зараз, щоб створити передумови для такого життя.
Візійний процес складається з чотирьох послідовних етапів, які дозволять сформувати візію, що викликатиме консенсус в усіх ключових бенефіціарів майбутнього розвитку України.
Ключова ціль розвитку держави
Ключовою ціллю в будь-якому випадку буде залишатися підвищення добробуту населення. Говорити про конкретні оцифровані показники поки зарано, але те, що українці повинні більше заробляти і жити в кращих умовах - це базові запити населення.
Впродовж всієї історії України добробут населення підвищувався за рахунок прямих виплат держави, які нічим не були підкріплені. Однак як економічний так і соціальний розвиток впирається в одне велике проблемне запитання - наявності фінансів в системі.
Недостатні обсяги зовнішніх прямих інвестицій спричинені високими ризиками України для іноземних інвесторів. Недостатні обсяги внутрішніх капітальних інвестицій є наслідком відсутності коштів або небажання реінвестицій. За відсутності інвестицій неможливо досягнути економічного зростання, яке впливає на рівень доходів.
Низькі доходи спричиняють дефіцит видатків на соціальні сфери, які впливають на рівень людського розвитку. Від цього залежить продуктивність, яка є передумовою зростання доходів. Тобто відсутність інвестицій в системі не дозволяє розвиватися економіці і стримує соціальний розвиток.
Якщо дуже коротко про основну гіпотезу, навколо якої планується вибудовувати стратегію: ключова ціль - це підвищення добробуту населення, а ключовий інструмент, завдяки якому ми зможемо її досягти - залучення інвестицій.
Формування бази та відновлення довіри | Перед тим як починати конкурувати за капітал з іншими країнами світу, потрібно сформувати базу та відновити довіру до влади, як інституту, який відповідальний за економічний розвиток країни. Формування бази у вигляді забезпечення верховенства права, стимулюючої макроекономічної політики, необтяжливого регуляторного середовища, ефективного управління державною власністю дозволить покращити ділову репутацію України. Це і стане передумовою для залучення інвестицій в економіку.
Конкуренція за капітал | Далі Україні потрібно виграти конкурецію за інвестиції в економіку. В даному контексті нам доведеться боротися з іншими країнами у процесі залучення прямих іноземних інвестицій (і м'яко кажучи, наразі переваг у нас не так вже й багато), з небажанням бізнесу реінвестувати свої прибутки для формування внутрішнього ринку капіталу, з бажанням влади підвищувати добробут населення через соціальні виплати, а не через зростання економіки у контексті розподілу бюджетних коштів та державних інвестицій.
При цьому ми повинні розуміти, куди саме потрібно інвестувати залучені кошти. Об’єкти інвестицій у вигляді секторів економіки повинні бути привабливими для інвесторів і цьому потрібно сприяти. Спершу фокус повинен бути спрямований на індустрії, які безпосередньо створюють велику додану вартість:
• Вітчизняна промисловість може трансформуватися в виробничий майданчик для Європи та центр хай-тек в регіоні.
• Український агросектор може стати центром продовольчої безпеки в світі, адже у нас є потенціал скористатися трендом зростання споживання.
• Багаті надра, потенціал яких ми наразі так повністю і не використали можуть стати драйвером для розвитку видобувної промисловості.
• Перспективний ІТ сектор може стати базою для цифрової трансформації усієї економіки.
Маючи конкретний запит від індустрій, що формують основну частину доданої вартості, повинна бути сформована відповідна інфраструктура:
• Розвиток транспортної та цифрової інфраструктури стимулюватиметься зростаючим попитом з боку ключових індустрій.
• Україна може стати енергонезалежною країною, за умови правильного розвитку енергетичного сектору.
Конкуренція на ринках товарів та послуг | Трансформовані та високопродуктивні галузі, які створюють високу додану вартість матимуть потенціал конкурувати на міжнародному ринку товарів і послуг з іншими країнами. При цьому, ефективність роботи секторів економіки означає не тільки спроможність виготовляти товари чи надавати послуги, але й зростання доходів населення та податкових надходжень до бюджету.
Конкуренція за людський капітал | Великий внутрішній споживчий ринок та можливість зростання податкових видатків сприятимуть розвитку сфери послуг, яка включає в себе індустрію гостинності, креативні індустрії, будівництво, торгівлю та інші послуги, та підвищенню якості життя громадян у розрізі освіти, охорони здоров’я, стану навколишнього середовища, національної безпеки, культури та соціального забезпечення.
На виході ми отримаємо підвищення добробуту населення, що і є ключовою ціллю Національної економічної стратегії.
Етап 4: Аналіз секторальних та функціональних напрямків
Однак, що конкретно потрібно робити з секторальними та функціональними напрямками, щоб в результаті досягнути поставленої цілі? Для того, щоб зрозуміти це, потрібно:
1. Визначити роль даного напрямку в економічній системі, наскільки великий вплив він має на економічне зростання.
2. Детально проаналізувати структуру даного напрямку, які конкретно елементи мають вплив на його розвиток: побудувати value chain для секторальних напрямків та екосистему для функціональних.
3. Визначити ключові виклики та проблеми у функціонуванні секторального чи функціонального напрямку.
4. Сформувати бажаний стан розвитку напрямку після вирішення поточних проблем та внаслідок трансформації напрямку - побудувати матрицю економічного відновлення та розвитку (англ. Economic recovery & development matrix).
5. Сформувати список ініціатив, що дозволять дати відповіді на поточні виклики та кардинально змінити функціонування напрямку, трансформувати його. Порахувати економічний ефект від впровадження запропонованих ініціатив (у т.ч. досягнення стратегічних цілей, що були поставлені на етапі формування візії кожного з напрямків).
В результаті, буде сформований довгий список ініціатив по кожному з напрямків, що дозволять не тільки вирішити поточні проблеми, але й кардинально трансформувати сектор. Це і повинно стати передумовою економічного зростання в Україні.
Етап 5: Пріоритизація та імплементація
Щоб досягнути максимального економічного ефекту від впровадження ініціатив для держави, потрібно їх правильно відфільтрувати та пріоритизувати за складністю впровадження та економічним ефектом, який вони принесуть.
В першу чергу важливо одразу відкинути ініціативи, які суперечать Конституції України та міжнародним угодам, порушують умови чесної конкуренції, обмежують право приватної власності, мають негативний вплив на навколишнє середовище.
Ініціативи, які пройдуть перший фільтр будуть пріоритизовані і розміщенні в одному з чотирьох квадрантів матриці. Високий економічний ефект і низька складність впровадження автоматично роблять ініціативу пріоритетом. Якщо ініціатива має низький ефект або складно реалізовується, вона буде розглянута в другу чергу. А ті ідеї, які знаходяться в лівому нижньому квадраті взагалі не будуть розглядатися. Ефект від впровадження тої чи іншої ініціативи буде розрахований із застосуванням економічної моделі, через яку “проганятимуться” всі ініціативи.
Ініціативи будуть поділятися на три категорії. Перша група ініціатив передбачає виключно зміни в регуляторному середовищі, які не потребують видатків бюджету та не передбачають зменшення надходжень до бюджету. Друга група матиме вплив на бюджет, тож потребує узгодження з Міністерством фінансів і розрахунок фізичної можливості України її реалізувати. Третя група ініціатив передбачає державні інвестиції в економічно вигідні проекти. Таким чином, ми отримаємо список ініціатив за їх пріоритетністю та зможемо фокусуватися на процесі імплементації.
