На сьогоднішній день громадяни України все менше довіряють судам і все більше шукають альтернативних способів відновити порушені права або вирішити спір за межами судової системи.

Це пов’язано, перш за все, з істотними недоліками у системі правосуддя, такі як:

- значні судові витрати, які починаються від сплати судового збору, і в кращому випадку, закінчуються витратами на юриста чи адвоката;

- гласність судового процесу, що не зберігає конфіденційну інформацію осіб, які звернулися за захистом своїх порушених прав до суду;

- завантаженість судової системи з постійними переносами судових розглядів терміном, мінімум, на 3 місяці;

- недосконала дія принципу змагальності, рівності сторін, справедливості та багато інших.

Всі ці недоліки зменшують бажання у громадян України звертатися за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду. Тому юристи-практики, науковці та законотворці, спираючись на міжнародний досвід, вирішили запровадити на території України альтернативний метод вирішення спорів або медіація.

Що ж таке медіація?

Медіація- вид альтернативного врегулювання спорів, метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту.

Тобто, медіації притаманні певні особливості:

- переговори проводить третя особа за спеціальною підготовкою – медіатор;

- процедура медіації має особливу структуру, яка відкриває можливості спільного знаходження взаємовигідного рішення;

- робота з почуттями сторін;

- на відміну від класичного судового розгляду медіація не обмежується процесуальним предметом спору;

- може бути зупинена/припинена на будь-якій стадії медіації, тобто можливість для сторін контролювати процес, вносити свої корективи;

- медіація є швидкою процедурою, забезпечує конфіденційність та, як свідчить загальна практика, проведення медіації має високий рівень позитивних результатів.

Хоча, на сьогодні процедура медіації немає чіткого законодавчого закріплення, а проект ЗУ «Про медіацію» перебував не один рік на розгляді у ВРУ і тільки у листопаді 2016 року пройшов перше читання, все ж таки, хочеться виокремити позитивні риси в окремих сферах права процедури медіації порівняно з судовим процесом:

Процедура медіації

Судовий процес

1. вирішується питання шляхом укладання договору, що значно пришвидшує процес;

1. вирішується питання відповідно до норм законодавства України;

2. процедура може займати від 2-5 днів. В деяких випадках до 2-х тижнів, в залежності від складності справи та наявного конфлікту між сторонами;

2. процес може тривати від одного місяця до декількох років;

 

 

3. завдяки мирному вирішенню питання кожна сторона отримує, що бажає, шляхом переговорів, а також уникає конфліктних ситуації та непорозумінь (виграш-виграш);

3. завдяки рішенню суду, за власним переконанням суду, одна зі сторін не задоволена (виграш-програш);

 

 

4. процедура проходить в неформальній обстановці, що значно допомагає сторонам піти на конструктивну розмову;

4. процес проходить у судовій залі, чітко за правилами, що призводить до того, що на судове засідання їде не сторона, а її представник;

5. орієнтація на майбутнє спілкування сторін;

5. орієнтація на минулому та на подіях, що вже відбулися;

6. враховується думку кожної сторони;

 

6. враховується та думка, яка мала більшу аргументацію та доказову базу;

7. сторони не мають між собою конфлікту;

 

7. сторони після судового процесу можуть мати між собою конфлікт;

8. витрати на медіатора.

8. витрати на судовий збір, юриста/адвоката, можливі витрати на експерта.

 

9. відсутність стресових ситуацій.

9. судовий порядок є більш нервовим.


Тож, виходячи з вище написаного, варто зробити висновки, що рішення спорів за допомогою медіації має низку переваг:

1. у процесі медіації сторони мають більш активний вплив на розв’язання конфлікту;

2. за допомогою медіації встановлюють імунітет на не розкриття інформації;

3. медіація гнучка та незаформалізована процедура розгляду;

4. медіатор має на меті досягнення чітких домовленостей між учасниками спору, зокрема про те, як сторони будуть вирішувати конкретні питання;

5. допомога у визначені реальних інтересів сторін конфлікту, коло спірних правовідносин, а також можливість самостійно виробити угоду щодо спору;

6. до того ж, сторони конфлікту повністю контролюють процес прийняття рішення із врегулюванню спору і умови розв’язання спірної ситуації;

7. остаточне вирішення конфліктного питання залежить від сторін, а не від суду.

Медіація не зовсім новий спосіб вирішення спорів як у публічно-правовій, так і в приватно-правовій сфері, вже не перший рік медіацію використовують в сімейних та корпоративних спорах.

Тож, в даний час громадянам України слід вирішити для себе, що краще, процедура медіації, яка за пару днів вирішить конфлікте питання чи затяжний судовий розгляд, де не має гарантії виграшу.