...А що другий празник – Святого Василя!
Українці вже давно живуть на два календарі, хоч і святкують з усім світом Новий рік проти ночі 1 січня. Проте деякі навіжені ретрогради, плекаючи "юліанські традиції", відзначають прихід старого-нового року аж 14 січня! А між тим, обидві ці дати у наших пращурів вважалися святом Маланки та Василя.
Про регіональні особливості не має сенсу вести мову. Бо на Галичині й на Закарпатті з Буковиною своя естетика і колорит святкування, яку можна відчути, відвідавши кожен край окремо. Доля ж, вчинки якої судити не нам, розкидала націю Шевченка і Бандери всім світом, давши привід для збереження тих звичаїв, яким були вірні наші далекі пращури.
От у заокеанських українців, котрі мешкають на Мангеттені, святкування Нового року проходить разом із частуванням Щедрого вечора. Цю традицію навіть показували в одному з американських серіалів (CSI: NY)! Після родинної вечері наймолодші зодягаються у традиційні костюми та йдуть по навколишнім хатам водити козу.
На правду, мангеттенський Щедрий вечір української діаспори нічим не відрізняється від того, який святкується у Чорткові чи Рахові. Поки дівчата щедрують і співають пісень, хлопці у костюмах веселять перехожих сценами з Вертепу. Цікаво, а як ганяють чорта нью-йоркські парубки в кожухах англійською говіркою?!
Мешканці ж цегляних й бетонних споруд району Іст-Віллідж, що заздалегідь прикрасили свої домівки ялинками, а двері — вінками, радо вітають театралізоване дійство наших далеких співвітчизників. Частування кутею під щедрівки, яке продовжується на місцевому вуличному Різдвяному ринку, викликає в навколишніх неабияке задоволення, стати причасником української культури. Завершуються урочистості під ранок у катедрі Святого Юра, де зморена, але щаслива громада віддає шану і подяку за пережитий рік Богу.
P.S. Пам'ятаю, як у дитинстві не любив щедрувальників і колядників, бо приходили під ранок, засівавши крупами підлогу, за ще й треба було платити. Звісно, що у спальному районі постсовкового Запоріжжя підтримка нашої спадщини, то неабияка сміливість, хоча зазвичай колядниками й щедрувальниками були молодики напідпитку, а не дітвора. Нині ставлення змінилось, але тих, хто засівав би хату і співав щедрівок вже нема, мабуть, у теперішнього молодого покоління інші пріоритети, шкода...