Нещодавня плутанина навколо справи Костянтина Жеваго спровокувала купу питань. З одного боку, ДБР заявляє, що олігарха розшукує Інтерпол. З іншого боку, юридичний офіс самого Жеваго переконує – їх клієнт не перебуває у міжнародному розшуку.   

То де ж правда? У цій статті проаналізуємо, як точно дізнатись, чи розшукує людину Інтерпол. 

Два інструменти розшуку: червона картка та дифузія 

Держави-учасниці можуть використовувати 2 інструменти для міжнародного розшуку осіб. Перший – це внесення даних особи до бази Інтерполу 

з присвоєнням червоної картки «red notice». Інші країни мають розглядати червону картку, як запит на затримання людини для подальшої екстрадиції.  

Відключити

Що треба знати про «red notice»:

- її присвоюють не автоматично, а за рішенням органів Інтерполу;

- список осіб, щодо яких діють червоні картки, опубліковано на сайті міжнародної поліції. Але пам’ятайте, що відомості про вашого клієнта можуть проходити виключно по внутрішнім базам;

- для присвоєння червоної картки потрібні конкретні умови.

Так «red notice» присвоюють за сукупністю наступних умов. По-перше, правопорушення, що інкримінують особі, визнається кримінальним у більшості країни. По-друге, верхня межа покарання за нього не менше 2 років в’язниці. Або альтернативна умова – людину засудили за нього не менш ніж на 6 місяців позбавлення волі і строк невідбутого покарання також становить не менше 6 місяців. До того ж червона картка повинна відповідати цілям Інтерполу і не бути інструментом незаконного переслідування.  

Відключити

Інший інструмент розшуку – дифузія. Це запит про затримання та подальшу видачу особи від однієї країни-учасниці до іншої. Наприклад, людину розшукують правоохоронні органи Франції. Вони отримують інформацію, що особа може знаходитись на території Німеччини. Тоді Національне центральне бюро (НЦБ) Інтерполу у Франції направляє запит до НЦБ Німеччини про затримання особи та її подальшу видачу.     

 Дифузія відрізняється від червоної картки наступним:

- це двоканальна комунікація між країнами-учасницями, без залучення органів Інтерполу;

- дані про дифузію не публікуються на веб-ресурсах Інтерполу. 

Відключити

По суті, дифузія небезпечніша, ніж червона картка. Адже тоді людина може і не знати, що потрапила до міжнародного розшуку. Найгірше, якщо вона дізнається про це в момент затримання.

Тому варто завчасно оцінювати ризики і прогнозувати: чи може якась з країн направити запит до іншої щодо вашого клієнта, що це за країни, які в них правила екстрадиції, практика видачі тощо. 

Як перевірити, чи перебуває клієнт у міжнародному розшуку

Інформацію щодо міжнародного розшуку конкретної особи можна перевірити трьома шляхами. Підемо від простого до складного:

- перевірити інформацію на офіційному сайті Інтерполу. У розділі «Wanted persons» вводимо у пошуковому рядку прізвище та ім’я, національність, вік, стать, країну, яка потенційно могла ініціювати розшук.

Так ви можете побачити, чи є ваш клієнт у базі та чи діє щодо нього червона картка. На жаль, дані про дифузію не публікуються відкрито. Крім того,  зверніть увагу, що на офіційному сайті виставлені далеко не всі розшукувані. Якщо країна-ініціатор розшуку сама висловила бажання про розшук в публічній базі, в іншому випадку

- відомості щодо вашого клієнта проходять по внутрішнім базам – тоді пошук по сайту буде безрезультатним;

- запитати інформацію у національних правоохоронних органів – Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України. Проте є нюанси. У національних органів також може не бути повного доступу до деяких файлів Інтерполу;

- надіслати запит Комісії з контролю за файлами Інтерполу (далі – Комісія).  

Останній спосіб найбільш надійний. Тож його розглянемо окремо. 

Як надіслати запит до Комісії Інтерполу 

Отримати доступ до файлів Інтерполу може виключно клієнт або його представник. Для цього вам необхідно надіслати письмове звернення на адресу офісу міжнародної поліції в Ліоні. Бланк такого запиту можна завантажити на сайті Інтерполу. Цей документ називається «Application Form - access-correction-deletion». До його оформлення є декілька вимог:

- заповнюйте бланк однією з робочих мов Інтерполу: англійська, іспанська, арабська, французька;

- ви маєте підтвердити свої повноваження, як представника. Додайте до листа відповідні документи – їх також необхідно перекласти на одну з робочих мов;

- обов’язково вкажіть мету запиту – доступ до файлів;

- детально опишіть факти, які дозволяють припустити, що ваш клієнт знаходиться у міжнародному розшуку;

- додавайте до запиту усі документи, що підтверджують обґрунтованість вашої підозри – вироки суду, постанови слідчих органів тощо. Не забувайте про переклад на робочі мови;

- ваш підпис на запиті має бути оригінальним – копії підпису використовувати не можна.  

Після того як Комісія отримає ваш запит, впродовж 3 місяців вона вирішує питання про його «прийнятність». Інтерпол має пересвідчитись, що ваш запит відповідає вимогам, а розкриття інформації не порушує нічиї права, не шкодить суспільній чи національній безпеці тощо.  

Якщо ваш запит виявився прийнятним, впродовж чотирьох місяців Комісія надасть вам відповідь. Так, це довгий шлях. Але цей найбільш надійний спосіб дізнатися, чи перебуває ваш клієнт у міжнародному розшуку, та убезпечити його від небажаної екстрадиції.