Чому суб’єкту «red notice» необхідно, щоб його запит на видалення червоного розшукового повідомлення залишався максимально конфіденційним? Якщо ви стали б суб’єктом розшуку по лінії Інтерполу, а тим більше були б незаконно переслідуваним, чи не хотіли б ви кричати про це в усіх ЗМІ, щоб всі чули і знали про вашу ситуацію? Очевидно що так. Проте, відповідь на це, здавалося б просте питання, є набагато складнішою, ніж можна собі уявити.

Особи, які піддані незаконному кримінальному переслідуванню та які стали суб’єктами «red notice», як правило, зіштовхуються з абсурдними чи занадто тяжкими обвинуваченнями в тих юрисдикціях де справедливий судовий розгляд поставлений під великий сумнів.

Досить часто, такі кримінальні переслідування пов’язані з існуючими цивільно-правовими, чи комерційний спорами, з яких, в подальшому, витікає абсолютно упереджене кримінальне переслідування, або ж тоді, коли подібні звинувачення пов’язані з діями особи проти існуючої влади чи політичного режиму.

Незалежно від моделі поліцейської чи державної корупції, в тих чи інших юрисдикціях, суб’єкт «red notice» досить часто на початку ініціювання процедури видалення даних з баз Інтерполу (delete request), має побоювання за свою сім’ю та своїх партнерів, які перебувають в країні що є ініціатором розшуку.

Саме через ці причини, суб’єкти «Red notice» досить стурбовані питаннями конфіденційності у взаємовідносинах з Комісією по контролю за файлами Інтерполу (CCF’s).

Подача запиту до CCF’s вимагає детального опису ситуації, та наведення правових аргументів за якими, на думку суб’єкта розшуку, кримінальне переслідування та розшук є незаконним, суперечить конституції Інтерполу та правилам з  обробки даних Інтерполу.  Надання такої інформації в тій чи іншій мірі може поставити під загрозу близьких чи партнерів розшукуваного. Але з чим це пов’язано ?

CCF’s на веб-сайті Інтерполу підтверджує, що всі запити є конфіденційними і не будуть реєструватися в базах даних Інтерполу чи використовуватись для надання допомоги в міжнародному розшуку. Разом з тим, Комісія може  може передати деяку інформацію в Генеральний секретаріат Інтерполу чи до Національного центрального бюро Інтерполу для отримання додаткових відомостей, необхідних для обробки запиту.  

З власного досвіду, скажу, що це дійсно так! CCF’s в переважній більшості так і вчиня. Ця двостороння комунікація або як ще її називають двостороння консультація, з приводу поданого «delete request»  відбувається не тільки щодо перевірки статусу судових рішень якими надано дозвіл на арешт та статусу кримінальної справи.

Іноді, CCF’s з метою всебічно перевірки аргументів запиту, під час комунікації з національним центральним бюро Інтерполу (NCB) деталізує та розкриває аргументи поданого «delete request», щоб дізнатися точку зору NCB з даних питань.

Тому, іноді постає питання вибору, чи надавати інформацію, яка буде сприяти справі заявника, чи залишити ці данні конфіденційними в інтересах безпеки близьких та самого розшукуваного.

В такому разі, якщо суб’єкт «red notice» вважає, що розкриття наданої ним інформації або доказів Національному центральному бюро Інтерполу, як ініціатору розшуку, може нанести шкоду або заявнику або ж його близьким,  він повинен обов’язково зазначити про це у своєму запиті, та вимагати підвищеної конфіденційності.

Втім, збереження конфіденційності ставить в жорсткі рамки роботу CCF’s, та обмежує здатність Комісії ефективно опрацювати запит.

Таким чином, в тих випадках, коли суб’єкт запитує підвищену конфіденційність, він повинен розраховувати на членів палати запитів CCFs, які до речі є всі адвокатами, з тим, щоб запит був оцінений на основі виключно наданих заявником даних та доказів з урахуванням індивідуального захисту та здатності оцінити реальність загроз розкриття інформації.