Що таке “Електронна петиція”?

Однією з форм громадського контролю за владою та участі у прийнятті рішень є колективне звернення громадян – електронна петиція. Цей інструмент можуть використовувати громадяни для звернень до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування через офіційний веб-сайт органу.

Інакше кажучи, громадяни можуть звернутися до певної інституції з вимогою розглянути важливе питання чи вирішити конкретну проблему.

Протягом останніх років електронні петиції стали чи не найбільш популярним інструментом впливу громадянського суспільства на державну політику в різних сферах, перетворившись на простий і доступний спосіб актуалізації широкого кола проблем. 

Кому надсилати електронні петиції? 

Відключити

Залежно від суті питання громадяни можуть звернутися до владних інституцій місцевого та загальнодержавного рівня.

Наприклад, петиції до Президента можуть стосуватися питань загальнодержавного значення, таких як міжнародні відносини й зовнішня політика, оборона тощо. Якщо ваша петиція стосується прав людини, міжнародної репутації країни, або ви бажаєте привернути увагу до загальнодержавних проблем, то її адресатом має бути саме глава держави. 

Загалом Президент реагує на звернення, які належать до його компетенції. 

Кабінет Міністрів може розглядати петиції, які стосуються конкретних секторів або галузей, таких як економіка, освіта, охорона здоров'я, екологія тощо. Якщо ваша петиція зачіпає сфери надання державних послуг, урядових регуляцій та інших питань виконавчої влади, звернення слід ініціювати до Кабміну. 

Водночас вирішити питання місцевого значення - облаштувати парк, відкрити пологове відділення, перейменувати вулицю чи навіть відкликати депутата місцевої ради -  можна через електронні петиції до органів місцевого самоврядування.  

Відключити

Подати електронну петицію відповідно до компетенції різних суб’єктів влади можна за допомогою таких веб-ресурсів:

до Президента України – https://petition.president.gov.ua/;

до Верховної Ради України – https://itd.rada.gov.ua/services/Petitions/;

до Кабінету Міністрів України –  https://petition.kmu.gov.ua/; 

Відключити

до органів місцевого самоврядування – http://e-dem.in.ua;

Окрім цих сайтів існують також інші веб-портали, якими можна скористатися для подачі електронної петиції, наприклад: Мій Голос -  https://miygolos.org.ua/; Розумне місто - https://rozumnemisto.org/project; веб-сайти об’єднаних громад України - https://gromada.org.ua/. 

Порядок подання та вимоги до змісту електронної петиції 

Для створення електронної петиції автор (ініціатор) заповнює спеціальну форму на офіційному веб-сайті органу, якому вона адресована. 

В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім’я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти.

Очевидно, що заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганда війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини – не можуть бути темою петиції.

У випадку, якщо електронна петиція не відповідає вимогам, вона не публікується на офіційному веб-сайті органу, про що повідомляється автору (ініціатору). 

Якщо ж петиція відповідає усім встановленим вимогам, її оприлюднюють на офіційному  веб-сайті органу влади або місцевого самоврядування для збору підписів. 

Електронні петиції, адресовані Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядаються за умови збору  не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції. 

Електронні петиції до органу місцевого самоврядування розглядаються за умови збору підписів у співвідношенні до кількості населення: 

до 1 тисячі жителів - не менше ніж 50 підписів;

від 1 тисячі до 5 тисяч жителів - не менше ніж 75 підписів;

від 5 тисяч до 50 тисяч жителів - не менше ніж 100 підписів;

від 100 тисяч до 500 тисяч жителів - не менше ніж 250 підписів;

від 500 тисяч до 1 мільйона жителів - не менше ніж 500 підписів;

понад 1 мільйон жителів - не менше ніж 1000 підписів.

Для того, щоб петицію розглянули, автору після її оприлюднення варто докласти зусиль, насамперед комунікаційного характеру - поширити відповідне посилання у соцмережах, серед зацікавлених груп, сприяти розголосу проблеми та її активному публічному обговоренню, що сприятиме приверненню увагу до змісту петиції та дозволить залучити потрібну кількість підписантів. 

Розгляд електронних петицій

Інформація про початок розгляду електронної петиції, яка в установлений строк набрала необхідну кількість голосів на її підтримку, оприлюднюється на офіційному веб-сайті не пізніше як через три робочі дні після набрання необхідної кількості підписів на підтримку петиції, а в разі отримання електронної петиції від громадського об’єднання - не пізніше як через два робочі дні після отримання такої петиції.

Розгляд електронної петиції здійснюється невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду.

У відповіді на електронну петицію повідомляється про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обґрунтуванням.

Інформація про кількість підписів, одержаних на підтримку петиції, та строки їх збору зберігається не менше трьох років з дня оприлюднення петиції.

Електронна петиція, яка в установлений строк не набрала необхідної кількості голосів на її підтримку, після завершення строку збору підписів на її підтримку розглядається як звернення громадян відповідно до законодавства.

Успішні кейси використання електронних петицій 

Одним з найбільш свіжих прикладів застосування описаного інструменту громадського контролю стала петиція, створена військовослужбовцем Павлом Петриченком, про заборону азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військовослужбовців на час воєнного стану, а також про інші обмеження для учасників грального ринку, яка набрала понад 25 тисяч голосів за декілька годин та була розглянута Президентом України. 

Реагуючи на петицію, Володимир Зеленський доручив СБУ, РНБО та іншим компетентним органам зібрати аналітичні дані щодо поширення та впливу гральних онлайн-платформ на українське суспільство, а також запропонувати рішення. 

Досягла мети також петиція про відновлення електронного декларування публічних службовців та народних депутатів, зробивши вклад у консолідацію громадської думки та посиливши суспільний тиск на владу щодо цього питання. 

Ще одним з відомих прикладів вдалого використання петицій є ініціатива про заборону громадянам росії здійснювати творчу професійну діяльність в Україні. Зокрема, Президент України підтримав відповідну ініціативу та доручив прем'єр-міністру опрацювати порушене продюсеркою Анастасією Клименко питання, що у підсумку переросло у нормативне регулювання зазначеної проблеми. 

Звісно, електронні петиції не є самодостатнім інструментом. Створення петиції і збір необхідної кількості підписів не гарантує позитивної реакції влади та вирішення проблеми. Але цей інструмент артикулює суспільно значущі проблеми, надає їм резонансу та формує необхідний дискурс, і чим більший відголос теми, тим більше шансів на те, що влада зреагує на піднятті питання.