Попри воєнні дії, уряд цієї осені працює над державним бюджетом на наступний рік. Ще 13 вересня було схвалено текст документа, а отже він буде розглянутий Верховною Радою найближчим часом. Спрогнозовано, що наступного року ВВП зросте на 4,6% після значного падіння цього року, середньорічний курс долара буде близько 42 гривень, а інфляція — в межах 30%. Доходи бюджету наступного року плануються в межах 1,28 трлн гривень. Передбачається, що митниця може принести 37,4% всіх доходів, податкова служба —  53%, а решта буде залежати від неподаткових надходжень. Базуючись на прогнозованих даних, було складено бюджет на наступний рік. У цьому блозі розглянемо основні статті запланованих видатків та можливі ризики, які з цим пов’язані.

В проєкті бюджету на наступний рік заплановано 2,51 трлн грн видатків, а дефіцит  складатиме 1,27 трлн грн. Це означає, що майже половину запланованих грошей потрібно буде отримати у вигляді допомоги. Держава покладатиметься на кредитування США та країн ЄС в першу чергу, та ймовірно, що частина цих грошей будуть надані у вигляді грантів. Проте, якщо гроші надійдуть не в тому обсязі, на який ми розраховуємо — уряд повинен буде звертатись до Нацбанку, а це загрожує додатковою емісією. Зазвичай уряд приймав бюджет з дефіцитом, який не перевищував 3%, проте цього року він прогнозовано складатиме 20% від ВВП. При цьому очікується, що державний борг перевищить річний внутрішній валовий продукт.

Дефіцит бюджету до ВВП. Джерело: Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління 

Вперше за часів незалежності загальні видатки на оборону складають майже половину бюджету — 1,1 трлн гривень. Основними частинами витрат буде забезпечення ЗСУ та купівля і модернізація військової техніки. Загальні видатки на МВС, Національну поліцію, ДСНС, НГУ та прикордонників будуть меншими, за тогорічні. Під скорочення також потрапили видатки на утримання органів влади — на 11,6 млрд гривень менше у порівнянні з 2022 роком. З одного боку це раціональне рішення, про яке час від часу згадують лише перед виборами, але це також означає, що кожен третій чиновник може стати безробітнім. Тож залишається питання, чи будуть здатні ці люди знайти роботу під час війни? Звісно, що в нашій ситуації багато що буде залежати від підходу до скорочення.

Відключити

Соціальні видатки на другому місці та становитимуть 35% від всього бюджету, на пенсії та субсидії виділено такі ж кошти як і торік — понад 800 млрд гривень. Варто зазначити, що за умови індексування пенсій, Пенсійний фонд повинен буде знайти на це гроші зі своїх доходів. Понад 166 млрд грн будуть виділені на три додаткові програми: соціальний захист дітей та сім’ї; захист громадян, що опинилися в складних обставинах; підтримку малозабезпечених сімей. Також планується створити фонд для подолання наслідків російської агресії, до якого будуть надходити кошти з конфіскованих російських активів та міжнародна допомога — щонайменше 19 млрд гривень.

Доволі дискусійним є виділення “Укравтодору” майже 57 млрд гривень та планування побудови додаткових гілок метрополітену в Харкові та Дніпрі. Крім великих витрат на ці проєкти не зовсім зрозуміло яким чином споруджуватимуть метро у Харкові, оскільки місто постійно піддається обстрілам. 

З загального огляду проєкту бюджету видно, що основними пріоритетами для держави прогнозовано будуть видатки на сектор безпеки, соціальну допомогу та відновлення країни. Важливим аспектом є великий дефіцит бюджету, який значною мірою покладається на іноземні запозичення та грантову допомогу. Вибори парламенту мали б відбутися в жовтні наступного року, але через воєнний стан їх не буде, тож кошти на вибори не передбачені. В історії сучасної України ще не було прогнозовано такого високого державного боргу — понад 100%, що створює необхідність виплати позичок на довгі роки наперед. Можемо припустити, що бюджет в деяких частинах отримає зміни з урахуванням поточних безпекових ситуацій.