Уряд вже працює над введенням десятивідсоткового податку на придбання валюти для операцій імпорту. За інформацією деяких депутатів та ЗМІ законопроєкт готується і буде представлений найближчими тижнями. Розробкою нового податку займаються в Міністерстві фінансів із залученням спеціалістів з НБУ, адже банки відіграватимуть важливу роль в процесі адміністрування цього оподаткування. Чи допоможе це у стабілізації гривні, як вплине на вітчизняних виробників та рівень інфляції? Пропоную розібратися в цих та інших актуальних пов’язаних з податком на купівлю валюти питаннях.

Національний банк вважає, запровадження податку в 10% на купівлю валюти для імпорту доцільним інструментом для покращення конкурентоспроможності вітчизняних виробників. Крім того, на думку НБУ, такий крок сприятиме врівноваженню платіжного балансу та скороченню дефіциту бюджету. Слід зазначити, що це не перша спроба стабілізувати економічну ситуацію. Не так давно уряд скасував поділ імпорту на критичний і некритичний, що було зроблено ще на початку війни для послаблення тиску на резерви Національно банку.

Майбутнє введення податку повинно зменшити попит на імпортні товари та підтримати національну валюту. На сьогодні Національний банк зафіксував долар на рівні 36,57 гривні, і, у випадку прийняття нового податку, його ціна для імпортерів зросте до 40,23 гривні, де 10% від цієї суми вони сплачуватимуть до бюджету. Наразі очікується, що такі заходи допоможуть утриматись від введення прямих додаткових мит на імпортні товари.

Національний банк України прогнозує, що новий податок призведе до росту інфляції на 1 відсотковий пункт. Розрахунки щодо інфляції вже враховані в останньому інфляційному звіті, а це означає, що їх не доведеться переглядати й зростання цін залишиться на рівні 31%. За даними Держстату, на сьогодні інфляція становить 22,2% в річному вираженні, тобто варто розуміти, що це ще не остаточне прискорення падіння. 

Звісно, що додатковий податок, за очевидних переваг для держави, збільшить імпортовану інфляцію, що відіб’ється на пересічних покупцях. Фактично ціна, на ввезену до країни продукцію, стане вищою, а компанії — менш конкурентоспроможними. Варто також зауважити, що деяке продовольство, яке зараз зростає в ціні за кордоном, матиме ще більшу додаткову націнку. Наразі, за умови знищення частини інфраструктури та виробничих потужностей, частка імпорту буде зростати, як і ціна на цю продукцію.

Наразі складно спрогнозувати точну суму надходжень від ймовірного нового податку. Важливо налаштувати механізми контролю, щоб у цій ситуації імпортери не «йшли в тінь», адже в такому випадку гроші не потраплятимуть в бюджет. Додатковий податок зміцнить позиції гривні на ринку обміну валют в умовах війни та підтримає золотовалютні резерви держави, але вдарить по кишенях імпортерів та, зрештою, по пересічному споживачу. Проте, з іншої сторони, курс валют в такому випадку стабілізується. Так, це складне рішення, але простих рішень у важкі часи бути не може. Очевидно, що ця війна не закінчиться найближчим часом, отже, попереду нас чекатиме ще не одне непросте рішення.