На сьогоднішній день в науці господарського права не існує єдиного підходу щодо розуміння понять господарсько-правова відповідальність та господарсько-правові санкції. Актуальність теми, що розглядається зумовлена необхідністю аналізу відповідних категорі

Деякі дослідники розглядають господарсько-правову відповідальність, як приєднання до існуючого зобов’язання нового обов’язку, або заміни невиконаного зобов’язання новим, чи обмеження окремих прав учасників господарських відносин.За змістом господарсько-правова відповідальність є матеріальною і застосовується у формі певної системи майнових санкцій, передбачених нормами господарського законодавства . Терміном санкції, як правило позначаються схвалення, затвердження, дозвіл вчинення відповідних дій. Але найбільше ця категорія вживається, як міра впливу на правопорушника, відповідальність за його дії .

Узагальнюючи поняття санкцій, існуючі думки можна об’єднати у дві групи - санкцією є:

  1. елемент норми права, що встановлює міру відповідальності за порушення норми,
  2. заходи відповідальності за вчинені правопорушення.

Аналіз Господарського кодексу дозволяє говорити проте, що господарсько-правову відповідальність слід розглядати як реалізацію санкцій норм права уповноваженим органом, що полягає у застосуванні мір майнового чи організаційного характеру, в межах визначених охоронною нормою.

На нашу думку, господарсько-правову відповідальність можна розуміти в об’єктивному розумінні, як сукупність норм, що встановлюють заходи впливу, які застосовуються до суб’єкта господарювання за вчинене ним правопорушення. Господарсько-правова відповідальність в об’єктивному її розумінні тісно переплітається ї з санкціями. При цьому санкції є зовнішнім відображенням заходів відповідальності. Визначення господарсько-правова відповідальність та господарські санкції співпадають лише у випадку, коли межі та розмір відповідальності є конкретно визначеними і господарський суд чи сторони спору не можуть вплинути на їх обсяг. Господарські санкції в більшості випадків мають відносно визначений характер, що сприяє реалізації принципів еквівалентності та індивідуалізації покарання. Якщо інше не передбачено законом, сторони можуть конкретизувати у договорі відповідальність сторін. Мова йде про господарсько-правову відповідальність у суб’єктивному аспекті. Саме суб’єктивний прояв відповідальності і виступає реалізацією охоронних норм. Спочатку сторони договору реалізують об’єктивну відповідальність, адаптуючи її до договірних інтересів, а потім, у разі виникнення спору, суд визначає обсяг остаточної господарсько-правової відповідальності з урахуванням договору та складу правопорушення. Санкції, як охоронні норми мають більш загальний, вузький характер. В свою чергу господарсько-правова відповідальність має більш широкий, динамічний характер і спрямована на сходження від загальної, об’єктивної норми, до конкретного випадку застосування мір відповідальності.

Розгляд охоронних норм, як санкцій, що визначають форми та межі відповідальності за конкретні правопорушення, сприяє кодифікації законодавства про господарсько-правову відповідальність, дозволяє уникнути нормативного повторення. Таким чином, санкція, як об’єктивна відповідальність-це нормативно закріплений вид примусових заходів, суб’єктивна відповідальність – це індивідуальна реалізація санкцій, котра полягає у доведенні до порушника обов’язку перетерпіти негативні наслідки своєї поведінки та виконати прийняте зобов’язання.

www.leopartners.com.ua