Практика Верховного суду України сформувала висновок, що органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади у відносинах розпорядження землею є суб’єктами цивільного права і не здійснюють владних управлінських функцій. 

Проте чи застосується цей висновок при оскарженні виключно рішень про надання дозволів на розробку проектів землеустрою? На таке питання однозначної відповіді не було. 

Проте, постановою від 7 червня 2016 року у справі №820/3507/15 Верховний Суд України чітко і недвозначно висловив власну позицію щодо юрисдикційності такої категорії спорів.

У досліджуваній справі прокурор звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження РДА від 18 грудня 2012 року № 779 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства» (далі - Розпорядження).

Фізичній особі було надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо оформлення права користування земельними ділянками для ведення фермерського господарства. Суди попередніх інстанцій закрили провадження у справі з огляду на непідсудність, оскільки за їх висновками в даному випадку РДА не здійснювала владні управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, пов'язані із формуванням нею волі щодо розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї іншим суб'єктам. Виходячи з цього, спір у даній справі не є публічно-правовим, а тому, відповідно, не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте, колегія суддів Верховного суду України дослідивши матеріали справи дійшла до висновку, що дане твердження ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права з огляду на наступне.

Здійснивши тлумачення норм статей 2, 17 КАС України, 122-124 ЗК України у їх системному взаємозв'язку дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання.

Вказані статті передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Водночас, ВСУ вказує, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду).

У якості висновку по справі судова палата Верховного суду вказала, що рішення РДА про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, винесене у результаті здійснення владних управлінських функцій. Крім того, у даному випадку РДА реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю.

Таким чином, оскарження рішень розпорядників земель про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Отже, варто констатувати, що практика Верховного суду України щодо юрисдикційності спорів по оскарженню рішень розпорядників земель у сфері відведення земельних ділянок в користування оформилась таким чином, що оскарження рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування становить сферу адміністративної юрисдикції. Водночас, оскарження рішень про затвердження проекту землеустрою та оформлених правоустановлюючих документів на землю має здійснюватись за правилами господарського (цивільного) судочинства. Саме таку позицію висловлює ВСУ у постанові від 10.06.2015 р. по справі №6-162цс15 та багатьох інших.
земельні спорипідсудністьпроект землеустроюдозвіл на розробку проекту землеустрою