Закон про ТОВ та ТДВ: що приготували бізнесу?
Червень 2018 року ознаменувався набранням чинності Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон), що визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.
Що ж приготував новий Закон та які зміни чекати бізнесу? Ці та ряд інших питань розглянемо в даній статті.
Введено поняття корпоративних договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону, договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації (далі – корпоративний договір), є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі.
Загалом, поняття «корпоративного договору» запозичено із закордонного досвіду, щодо домовленостей між учасниками/акціонерами, іншими словами «shareholder agreements» або корпоративний договір.
Корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає. Зміст корпоративного договору є конфіденційним і не підлягає розкриттю.
Ще одним нововведенням є договір про створення товариства.
Якщо товариство створюється кількома особами та існує потреба у визначенні взаємовідносин між ними щодо створення товариства, умов здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розміру часток учасників та розміру статутного капіталу, строків та порядку внесення вкладів, то можна укласти договір про створення товариства у письмовій формі. Такий договір діє до дня державної реєстрації товариства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.
Безвідклична довіреність.
З метою реалізації поняття та інституту корпоративного договору, введено поняття та законодавчо передбачається можливість наділення довіреності новим статусом «безвікличності». Така довіреність буде підлягати в обов'язковому порядку нотаріальному посвідченню. Проте варто розуміти, що у випадку порушення інтересів однієї зі сторін договору, єдиним засобом правового захисту залишається суд.
Відсутня необхідність вказувати інформацію про розмір статутного капіталу, учасників та місцезнаходження в статуті.
Законодавець зменшив вимоги до змісту статуту та визначив лише 3 пункти, які обов’язково мають бути у статуті: повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; органи управління товариством, їхня компетенція, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу до товариства та виходу з нього.
До статуту після набрання чинності Законом не потрібно буде вносити інформацію про учасників товариства та розмір часток, що їм належить, а відтак, не потрібно буде змінювати статут у разі зміни складу учасників та/або розміру їхніх часток. Отже, виникає потенційний ризик неправомірної зміни учасників товариства. Натомість на товариство лягає відповідальність підтримувати цю інформацію в Єдиному державному реєстрі в актуальному стані. З цією метою вносяться зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Відсутній ліміт кількості учасників в Товаристві.
У новому законі відсутні обмеження щодо максимальної кількості учасників Товариства.
Передбачається утворення наглядової ради товариства.
Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Зокрема, до компетенції наглядової ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), зупинення та припинення їхніх повноважень, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. Порядок діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів і порядок їх обрання, у тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди членів наглядової ради, а також порядок обрання та припинення їхніх повноважень визначаються статутом товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону, на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить десять і більше відсотків статутного капіталу товариства проводиться аудиторська перевірка фінансово-господарської діяльності товариства із залученням незалежного професійного аудитора (аудиторської фірми), не пов’язаного (не пов’язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариствами чи з його учасниками.
Закон містить визначення «посадових осіб товариства», «конфлікту інтересів», а також, що визначається «значним правочином» або «правочином щодо якого є заінтересованість».
Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону, посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства. Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону, конфліктом інтересів є конфлікт між обов‘язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства в цілому та приватними інтересами посадової особи або її афілійованих осіб.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 Закону, рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників. Тобто такий правочин вважається значним правочином.
Дивіденди.
Виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку Товариства особам, які були учасниками Товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Товариство не має права виплачувати дивіденди в таких випадках:
- виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.
- приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо Товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у Товаристві або з правонаступниками учасників Товариства,
- якщо майна Товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.
Встановлено перелік документів, які Товариство зобов'язане зберігати.
Чергове нововведення, яке стосується визначення переліку документів які Товариство зобов'язане зберігати. Товариство зобов'язане зберігати такі документи (підлягають зберіганню протягом всього строку діяльності Товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства) а саме :
- протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);
- статут товариства та зміни до статуту;
- протоколи загальних зборів учасників;
- документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;
- положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);
- протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;
- аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;
- річну фінансову звітність;
- документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
- документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів;
- інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;
- документи, що підтверджують права товариства на майно;
- документи бухгалтерського обліку.
Відповідальність за зберігання документів Товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) – щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Запроваджено нові механізми проведення зборів.
Чергові нововведення стосуються можливості заочного голосування, тобто можливості брати участь у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі.
Інший вид - це опитування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували всі учасники Товариства. Якщо інше не встановлено статутом Товариства, датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді ініціатору письмового рішення.
Статутом Товариства можуть передбачатися і інші способи проведення загальних зборів учасників не заборонені законом, а саме телеконференції, відеоконференції чи із застосуванням інших засобів електронних комунікацій але за умови, що кожен з учасників може одночасно з усіма іншими учасниками брати участь в обговоренні та голосуванні з питань, винесених на розгляд загальних зборів.
Змінено строк для внесення учасниками вкладів при створенні ТОВ.
При створенні нового ТОВ обов'язки відносно формування статутного капітулу, в учасників залишились аналогічні із нормами діючих нормативно правових актів, окрім строку. В новому законі він визначений в 6 місяців з дати державної реєстрації, якщо інше не встановлено статутом (сьогодні цей строк складає – 1 рік). Є також інші зміні на які варто звернути увагу, а саме: а) скасування заборони на конвертацію заборгованості у частку в статутному капіталі; б) можливість збільшення статутного капіталу Товариства не лише за рахунок додаткових внесків учасників (як зараз), але й за рахунок нерозподіленого прибутку.
Переважне право на здійснення додаткових вкладів залишено за учасниками при цьому, треті особи зможуть здійснювати додаткові вклади лише після реалізації учасниками свого переважного права. Також встановлено строки для внесення учасниками своїх додаткових вкладів – в розмірі 1 рік для учасників та 6 місяців для третіх осіб (раніше, строки повинні були визначатись у рішенні зборів). Додатково, Законом передбачена можливість укладення договору між товариством та учасником та/або третьою особою про внесення додаткового вкладу.
Щодо зменшення статутного капіталу – Закон зменшує строк, протягом якого до Товариства можуть звернутись кредитори, яких було повідомлено про зменшення капіталу. Із набранням чинності Законом такий строк становитиме 30 днів (наразі законодавство прямо не визначає такий строк, але передбачає, що рішення про зменшення статутного капіталу набирає чинності через 3 місяці з дати державної реєстрації саме з метою захисту інтересів кредиторів).
Інший підхід (механізм) до внесення вкладу у негрошовій формі.
Для того щоб внести вклад, законом передбачено що він повинен мати грошову оцінку, яка затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, на яких присутні та або взяли участь всі учасники Товариства. При створенні Товариства, зробити оцінку вкладів можуть на основі рішення засновників про створення Товариства.
Нова процедура виходу учасника з Товариства.
Новелою Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» стало позбавлення права на вихід з товариства учасника ТОВ, який володіє часткою у розмірі 50% або більше. Визнавши право учасника на вихід з товариства фундаментальним правом, яке забезпечує захист прав та інтересів учасника, автори Закону вирішили, що воно стосується не всіх. З позиції ефективності, це достатньо сумнівний законодавчий хід, адже очевидно, якщо міноритарні учасники не нададуть своєї згоди на вихід учасника з часткою 50% і більше, то останній заблокує діяльність компанії або виключить зі складу товариства тих учасників, які не надали згоди.
Окрім того, змінено та більш детально врегульовано процедуру спадкування частки учасника. Так, частка переходить до спадкоємця або правонаступника без згоди учасників товариства. Якщо така частка становить менше ніж 50%, а спадкоємець (правонаступник) у встановлений строк не подав заяву про вступ до товариства, учасники можуть прийняти рішення про виключення учасника. В іншому випадку, якщо частка становить 50% і більше, товариство може прийняти рішення, пов’язані з ліквідацією.
Варто зауважити, що положення Закону, який регламентує таке виключення учасника або ліквідацію товариства, набирає чинності через 1 рік з дня опублікування, а саме 17.06.2019 р.
Таким чином, перелічені вище норми – це ще не повний список нововведень, запроваджених Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Але слід зазначити, що протягом 1-го року з дня набрання чинності Законом, тобто до червня 2019 року, положення статуту товариства, які не відповідають новому Закону, є чинними. Однак, з огляду на практику, радимо не затягувати з перереєстрацією та починати вносити зміни вже зараз.
