Після затягування процесу підрахунку голосів та ситуацією з головою ОВК на 87 окрузі, що на Івано-Франківщині, почав спостерігати масову реакцію людей, щодо необхідності Володимиру Зеленському завести Вірастюка до Верховної Ради. Мовляв, «Навіщо Зеленському так боротися і щось підтасовувати заради плюс одного депутата? У нього ж і так їх 248!» Поясню.
Почнемо з того, що претендентів на взяття округу згідно соціологічних опитувань станом на 15 березня було троє, які плюс мінус мали однаковий рейтинг.
Це підприємець, кандидат від партії «За Майбутнє» Олександр Шевченко, який був лідером відповідно до усіх соціологічних опитувань.
Свободівець та колишній кандидат в президенти від націоналістів Руслан Кошулинський.
Та найсильніша людина світу, Василь Вірастюк, від партії президента Слуги Народу. Висування останнього викликало здивування в суспільстві.
Щоб розібратись, чому він і чому відбувається “пекло” з підрахунком давайте поглянемо на результати місцевих виборів 2020 та рейтинги партій на Івано-Франківщині до висування кандидатів по 87 окрузі.
Наприклад на минулих місцевих виборах до обласної ради Івано-Франківська Слуги заходять з 6 місця. Лідерство у «Свободи», друге «ЄС» та третє «За майбутнє» Шевченка. Та ж сама історія з виборами до Надвірнянської міської ради (входить у 87 округ), де СН також беруть 6 місце.
Але, є одна важлива деталь. Ці перевибори відбуваються тільки завдяки тому, що головою Надвірнянської ОТГ став депутат ВР Зіновій Андрійович, який взяв 62,24% голосів. Раніше, в 2019 під час парламентської кампанії він виграв тут округ від Слуг Народу, але потім відмовився від статусу народного депутата на користь головування в ОТГ. Можна припустити, що це говорить про сильну позицію саме партійного бренду Слуги Народу, але насправді на момент виборів до ВР Зіновій був Надвірнянським міським головою там мав шалену підтримку і вплив, який залишається й досі.
Тобто сьогодні в цьому регіоні партійні позиції Слуг Народу слабкі, і саме особистість Зіновія Андрійовича має вагу.
Для того, щоб конкурувати з місцевим Олександром Шевченком, чия партія має доволі хорошу позицію в регіоні та Кошулинським, партія якого фактично тримає регіон і має свого мера в Івано-Франківську, потрібно було знайти доволі цікавого кандидата, який би дещо розділяв та доповнював образ Зеленського.
Ще раз.
Виграти вибори виключно за рахунок бренду партії Слуг - там не можливо. Знайти когось впливового мiсцевого і сподіватись на підтримку жителів як «на свого, хто прожив тут життя» - також не дало б результату, цю нішу зайнято. Тому Слуги пішли іншим шляхом.
Спочатку зверніть увагу на рівень довіри до президента Зеленського та причину цієї довіри.
Через два роки після обрання він має найбільший рівень довіри серед можливих претендентів і це попри те, що його рейтинг знизився майже втричі. Зниження рейтингу говорить про розчарування різних груп електорату, але при цьому Зеленський залишається в очах виборців «своїм», не заплямованим раніше політиком. Логіка наступна - так, він можливо багато в чому не розбирається, нехай він не такий професійний і допускає помилки, але люди бачать його як «свого хлопця», який старається щось робити.
Цей самий образ був потрібний і кандидату на окрузі 87.
Василь Вірастюк народився в Івано-Франківську, але більше нічим тут політично не відзначився. Він взагалі немає політичного бекграунду. Все що є - це політична непрофесійність. Але поряд з цим він не є шоуменом чи телезіркою, має позитивний незаплямований образ патріота, але не націоналіста і найголовніше, ментально - образ свого хлопця, схожий до образу Зеленського. Тобто історія з позиціювання мала спрацювати.
Рейтинг кандидатів на 15 березня виглядав наступним чином:
Олександр Шевченко - 30,2%
Руслан Кошулинський – 27,6%
Василь Вірастюк – 26,9%
Маруся Звіробій – 9,1%
Що важливо, нібито в одному із базових регіонів Європейської Солідарності Вірастюк більш ніж вдвічі обходить кандидата від ЄС і це підтверджує правильність з вибором кандидата та позиціюванням.
Ось цього потребували в команді Зеленського. Перемога Вірастюка може посилити позиції Слуг в регіоні і що ще важливо, вони показово обходили своїх найближчих конкурентів Європейську Солідарність Петра Порошенка. З таким результатом можна впливати на виборців, працювати медійно знищуючи рейтинг конкурентів збільшуючи свій та готувати плацдарм до наступних виборів. В ЄС швидко зрозуміли стан справ та зняли свого кандидата з боротьби публічно підтримавши Руслана Кошулинського. Що пізніше мало послідовність в оголошенні штабом Свободи першими результату власного паралельного підрахунку, в якому перемогу отримував Шевченко. Це інформаційно грало проти Вірастюка та Слуг Народу, що було вигідно партії Порошенка. На наступний день після дня голосування в ЄС роблять заяву про правильність власного рішення в підтримці і чергову гру в дихотомію, що “ми молодці, пожертвували собою і підтримали патріота Свободівця, а всі інші не патріоти”. ЄС працює на електоральному полі Свободи, тому технологічно рішення розумне, а якщо врахувати наслідки з першочерговістю оголошення результатів паралельного підрахунку то взагалі одне з найкращих серед можливих.
Відстояти будь-яким шляхом перемогу Вірастюка є кроком в рамках тривалої стратегічної роботи. Можливості адміністративно впливати на результат також є. Яскравий прикладом є історія із заміною членів ОВК від Голосу, одного з яких називають "чорним" реєстратором. Про домовленості Слуг Народу з Голосом в ЗМІ присутньо останнім часом багато інформації, тому ми бачимо типову консолідацію різних політичних груп із стратегічною метою.
Хоча й до наступних парламентських виборів ще три роки, робота вже почалась. Особливо в Слуг Народу, які активно працюють над розбудовою партійної мережі та цементування електорального поля після провалу на місцевих виборах 2020.
Вірастюк, на мій погляд, попри всю повагу як до людини, став черговим інструментом в політичній боротьбі.