Несправедлива ціна на електроенергію?

Після того як Національна комісія, що здійснює державнерегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – «НКРЕКП») заостанні півроку прийняла низку постанов, по всій Україні та в місті Києвізокрема відбулося і продовжує відбуватися різке збільшення цін на електричнуенергію. Нові тарифи лягають важким тягарем на бюджет будь-якої сім’ї,часто-густо з’їдають левову частку доходів. Але існує можливість відстояти своїправа на справедливі тарифи.

Треба враховувати, що значне подорожчанняелектроенергії потягло за собою також збільшення цін на спожиті комунальніпослуги теплової енергії та гарячого й холодного водопостачання для населеннята промисловості. Станом на літо 2016 року відбулося подорожчання вартостіелектроенергії більше ніж на чверть. А восени вже майже на дві третини! Навітьбільше - наступний 2017 рік українці зустрінуть з тарифами, у два з половиноюрази більшими у порівнянні з початком 2016 року.

Усі ми добре бачимо, як паралельно зфінансовою кризою у державі відбувається зростання вартості життя і гаманцігромадян стрімко спустошуються. Враховуючи такий стан речей, громадянам вартоподумати про захист себе і своєї родини від банкрутства. І не треба боятися, щовисокопосадовці будуть придушувати намагання простих людей захищати свої права.

На законодавчому рівні прописано, що зростанняцін, зокрема на комунальні послуги, повинно відбуватися на рівні з підвищеннямфінансового добробуту людей і бізнесу. А доходи суспільства повинні навітьвипереджати зростання тарифів на електроенергію, тепло, воду тощо. Отже,беремо відповідні постанови НКРЕКП і аналізуємо, порівнюючи їх з чинниминормами законодавства України, а також міжнародних законів (для більшогоефекту).

Наперед зазначу, що мій аналіз з десяткапостанов НКРЕКП дав мені підстави вважати, що факт прийняття деяких з них можесвідчити про формальний підхід комісії до власних обов’язків і, можливо,неналежного їх виконання в частині обґрунтованості рішень комісії, а такожпорушення процесуального порядку затвердження офіційних документів. Таківисновки можуть слугувати підставою для звернення до суду і вирішення суддеюпитання законності або незаконності підвищення тарифів на електроенергіюзокрема.

Стаття 55 Конституції України вказує нам нате, що права і свободи громадянина захищаються судом. І саме суд може, зурахуванням частини восьмої статті 171 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни (надалі – «КАС України»), визнати нормативно-правовий акт незаконним читаким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або вокремій його частині.

Отже, необхідно попередньо скласти позовнузаяву щодо визнання протиправними та скасування постанов, які можуть бутинезаконними, та подати позов до суду.

У тексті Вашого документу, окрім власногообґрунтування протиправності дій НКРЕКП, необхідно додати докази з посиланнямна норми чинного законодавства. Вам необхідно максимально чітко  і виважено донести свою позицію до судді таобґрунтувати причини нерівнозначності підвищення тарифів у порівнянні зфінансовим становищем в країні та у своїй сім’ї. У нагоді стануть офіційні даніДержстату. Також не забудьте додати до позовної заяви квитанцію про сплатусудового збору за розгляд справи згідно з тарифами, що наведені у ЗаконіУкраїни «Про судовий збір».

Подібні питання розглядає судадміністративної юрисдикції. Посилаючись на положення частини першої статті 6КАС України, можна дійти висновку, що будь-який громадянин має право увстановленому таким кодексом порядку звернутися до адміністративного суду, якщовважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень (яким іє НКРЕКП) порушені її права, свободи або інтереси. Якщо суд задовольнить позов,НКРЕКП зобов’язаний скасувати новий тариф і запровадити попередній, про що вобов’язковому порядку повідомляє на своєму офіційному порталі.

Зауважу, що провівши аналіз судової практикисудів адміністративної юрисдикції щодо оскарження дій або бездіяльності органівдержавної влади, у переважній більшості такі суди скасовують рішення органівдержавної влади на підставі порушення встановленого процедурного порядку їхприйняття, разом із недостатнім обґрунтуванням прийнятих рішень. У такихвипадках судді посилаються на статтю 19 Конституції України, відповідно до якоїоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особизобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України.

Усі ми знаємо, що, згідно з положеннямОсновного закону нашої держави, права і свободи людини є непорушними. Держававідповідає перед людиною за свою діяльність, адже утвердження і забезпеченняправ і свобод людини є головним обов'язком держави.

Конституційні норми встановлюють прямийобов'язок органів державної влади дотримуватися вимог законодавства, у тойсамий час народ, як єдине джерело влади в України, наділений правом вимагативід органів державної влади діяти у відповідності до законодавства України.Попри недосконалість судової системи та складність процедури як такої, миповинні виборювати свої права - інструменти для цього у нас є - треба лишепочати.