Кабмін планує посилити відповідальність за псевдомінування. Відтепер її планується збільшити до «від чотирьох до восьми». Замість від «двох до шести».

Все це безумовно «чудово». Бо лягає у схему простих рішень: як тільки ми збільшимо відповідальність – знижується злочинність. В теорії. Піпл захаває, бо більшість вважає, що це зупинить псевдомінерів. Тому такі заяви радше для рейтингів влади, ніж для вирішення проблеми. Але реальність трохи не така.

По-перше, у 2012 році уже збільшували відповідальність за псевдомінування, у 2013 році той закон набув чинності, а у 2014 році почала зростати кількість таких злочинів. Жодної прив’язки між збільшенням відповідальності та зниженням кількості злочинів немає.

По-друге, зростання кількості замінувань – це цілеспрямована кампанія провокації цього злочину. В три рази кількість замінувань зросла уже наступного року після початку війни з Росією. Тому скільки б не підвищували відповідальність, доки у нас триватиме конфлікт з Російською Федерацією, воно ніде не зникне. Єдине, що можна зробити зараз – це встановити у людей чітке розуміння, що кожним своїм дзвінком людина підігрує інтересам країни, з якою у нас триває війна.

По-третє. Значна кількість з тих, хто «мінував» і був спійманий – діяли за принципом доміно. Вони почули чи побачили про мінування. А потім - часто в стані емоційного збудження (алкоголь, раптові негативні зміни) – переносити почуте в реальність. Тому, якщо є плани покінчити з «мінуванням» – його треба мінімізувати у ЗМІ. І кращий вихід – демонструвати більше притягнення до відповідальності, а не самі випадки. Це виглядає утопічно, але завершувати сюжети чи повідомлення про псевдомінерів кількістю притягнутих до відповідальності - можна.

По-четверте. Жодного випадку коли було підтверджено псевдомінування не було. Відповідно, варто розширити практику перевірки об’єктів без евакуації. Або зробити евакуацію добровільною. Як наприклад, це здійснюється там, де евакуацію зробити неможливо, - на АЕС.

Ще одна ініціатива – це конфіскація майна псевдомінувальників. Нагадаю, що йдеться не про всіх, а про тих, кого піймають. А ловлять як правило (реєстр судових рішень у допомогу) не тих, хтона цьому заробляє. А тих, чиї майнові статки скажімо так не дуже високі – хоча б виходячи з моделей телефонів, з яких вони робили дзвінки. Ви ще спробуйте потім їх продати на аукціонах.

Заначу, що зараз у 99% суд дає «умовні» терміни. Тут вже не важливо 4 роки чи 8. А 1% - це лише в тому випадку, якщо людину притягували до відповідальності раніше, або псевдомінування було одним із злочинів, за яку її судили.

Не все можна вирішити встановленням кримінальної відповідальності. Переважна більшість людей не вчиняють злочини не тому, що це заборонено законом, а тому, що такі дії суперечать їхнім внутрішнім переконанням, моралі. Тому необхідно формувати усвідомлення, що псевдомінування – це злочин. А це значно довше, і менш рейтингово, ніж просто прийняти зміни до закону.