Літо. Сонце. Екстремізм
Алехто її вчить цю історію. Саме тому, Ісламська Держава, яка нібито дбає про права мусульман, найбільше вбиває самемусульман. І Росія, яка захищає «руській мір», найбільше тероризує тенаселення, яке і є російськомовним.
Червеньпродемонстрував подальше зростання військового протистояння на Донбасі. Сумнаофіційна статистика говорить, що у першому місяці літа загинуло 37військовослужбовців (35 – у попередньому), поранено - 266 (208 у травні).Щомісячні втрати незмінно зростають від березня – тоді загинув 21 військовий та93 отримали поранення. А якщо взяти до уваги іншу – неофіційну статистику, тоза 2015 рік загинуло 637 українських воїнів. Такі дані наводить Книга пам’ятізагиблих за Україну. І це лише - до 12 травня.
Невпиннозростає число переселенців Так, за даними ДСНС протягом червня 21 тис. 881особа стали переселенцями. 730 людей щодня втрачають житло і «голосують ногами»за Україну.
Учервні відбулась перша спроба великого прориву бойовиків під Мар’їнкою. Перша післяпроголошеного у лютому перемир’я. Пізніше сепаратисти будуть розказувати, що цевсе самооборона. Самооборона на кшталт «відсунемо кордони білофінів відпролетарської столиці жидобендеровцев від Донецька». Але, як і у фінськувійну, шапками закидати не вдалось. «Самооборона» на території, якаконтролюється Україною, вимушено відступила, залишивши тільки по даним тієїсторони 20 двохсотих і 99 трьохсотих.
Ситуаціястала показовою для оцінки ефективності «мінських домовленостей». Фактично, цепоказник, що сепаратисти не визнають легітимності цих домовленостей. А сам «Мінськ»більше використовується для того, щоб хтось виглядав миротворцем, а неокупантом. Та поки що навіть такий поганий мир – краще, ніж «руський».
Лишев останню декаду червня кількість втрат знизилась, що теоретично дає підстави стверджувати про певне затишшяна цій території. Але враховуючи схильність порушувати домовленості передчерговим засіданням у Мінську, можна спрогнозувати загострення до 7 липня. Тимбільше, якщо йтиметься про відведення важкого озброєння до 100 мм, то можназдогадуватись з якої зброї «валитимуть» напередодні.
Першезавдання сьогодні – це пошук альтернативи «Мінську», створення нового –дієвішого формату переговорного процесу. До якого б прислухались, а незвітувались після нього про збільшення кількості обстрілів.
Липень– початок «мертвого сезону» в політиці. У нього навіть є офіційна дата – останнійдень засідання Верховної Ради – 17 число. Сьогодні можна прийняти хоч тисячурішень про безперервністьроботи Верховної Ради, але вони не скасують квитків на моря у країни, депобудоване світле капіталістичне майбутнє. Війна війною, а відпустка зарозкладом. Тому, до 24 серпня, все що треба прийняти, має бути прийнято занаступні 10 днів, а всі хто мають бути звільнені, - будуть звільнені, всіпротести – проведені, весь бруд – вилитий.
Якпоказала практика – залякані депутати приймуть будь-що. Страх – рушій прогресу.Чи регресу. У будь-якому випадку, на нього завжди можна списати все що завгодно.Але, яка може бути довіра до органів влади, які сьогодні приймають одні закони«під тиском» натовпу, а завтра їх скасовують посилаючись на масовий тимчасовийдальтонізм у виборі кнопок для голосування та тимчасове порушення органівслуху.
Іще одна складність, яка відкриється уже у «мертвий сезон» - це сплата черговогоплатежу за кредитом. Ми, звичайно, можемо як Греція заявити, що краще відрубатисобі руку, ніж домовлятись з кредиторами. Але думаю, що нас переконають. УГреції ж нема війни. І в них є економіка. І Євросоюз.
Тадо 24 липня доведеться прожити у потоці новин на кшталт «усе пропало», «вонинас продали», «завтра долар по 40». А зі Сходу нам обов’язково «допоможуть» ісепаратисти, і країна Насздєсьнєт: щоб МВФ ретельно подумав, кого краще витягувати– нас чи Грецію. Тому на нас очікує пролонгація проблем навіть у мертвий сезон.
Тамабуть варто заспокоїти, МВФ у нас зацікавлений не менше, ніж ми в його грошах.Дві країни, які брали кредити у МВФ оголосять дефолт протягом місяця, - це ударпо чиїм інтересам? Хто після цього захоче брати кредити у Міжнародноговалютного фонду? Тим більше є такий кредитодавець як Китай, який уже скупивчверть боргів ЄС.
Алепанікерів завжди було достатньо. Очікування гіршого – це той настрій, якийсьогодні домінує у населення. Ідеальне середовище для розповсюдження негативнихчуток. Особливо, коли держава не навчилась визнавати власні помилки.
Івласне насторожує те, що насилля і залякування починають сприйматись як норма.Як реальний засіб досягнення цілей. Такий собі антиХемінгуей та «Прощавай,право».
