Світова продовольча криза та шантаж з боку Кремля

Світова продовольча криза, яку пророкують експерти, не пов'язана з нестачею продовольства, а є наслідком порушенням логістичних шляхів постачання зернових у країни-імпортери, зі стрімким зростанням цін на нього, тому стане менш доступним для населення бідних країн Близького Сходу, Африки та Азії.

Що ж до України, то за оцінками травневого звіту USDA у наступному маркетинговому році (для пшениці — липень 2022/червень 2023, грубих зернових (кукурудза та ячмінь) — вересень 2022/серпень 2023) виробництво пшениці скоротиться на 11,5 млн тонн (з 33,0 до 21,5 млн тонн), грубих зернових — на 27 млн тонн (з 53,5 млн тонн до 26,5 млн тонн).

При цьому слід враховувати, що переважно Україна експортує фуражне зерно.

У той же час у наступному МР світове виробництво пшениці прогнозується у розмірі 774 млн тонн, споживання — 784 млн тонн, перехідні запаси — 267 млн тонн (у Східній Азії, переважно у Китаї — 144 млн тонн).

Світове виробництво грубих зернових — 1476 млн тонн, споживання — 1480 млн тонн, перехідні запаси — 330 млн тонн (у Східній Азії, переважно у Китаї — 209 млн тонн).

Отже, з наведених даних не важко зрозуміти, що випадіння частини експорту українських зернових з міжнародної торгівлі не може призвести до голоду в світі, як це пророкують деякі іноземні діячі.

Насправді, єдиним питанням, яке потребує вирішення — компенсація зростання цін на продовольство для бідних країн. Для цього мають бути задіяні розвинені країни світу та міжнародні фінансові інституції на кшталт FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), МВФ, Світовий банк.

Тому нагнітання істерії навколо теми блокади експорту зернових з України можуть бути пов'язані зі спробою лобіювання інтересів Російської імперії та намаганням послабити санкційний режим проти неї.

Сподіваюсь, що керівництву західних країн вистачить впевненості в собі і готовності не піддаватись шантажу з боку збожеволілого диктатора фашистського режиму Російської імперії та не почати знову загравати з ним.