За подіями, справді, більш значущими для України, лише зараз звернув увагу на вельми красномовну інформацію

У середу, 21 липня, відбулось судове засідання у Вищому антикорупційному суді (ВАКС).

Цікавість ситуації полягає у тому, що до ВАКС було подано декілька, по суті, однакових судових скарг щодо закриття кримінальної справи по “Роттердам+”. У такий спосіб було намагання отримати зручного для себе суддю. Це класична схема в українській судовій практиці. Подавати до суду безліч однотипних скарг до того часу, поки за електронним жеребом вона не потрапить до судді, з яким є певні домовленостей щодо ухвалення рішення у вигідному для позивача вигляді.

Але суддя ВАКС об’єднала 4 скарги (2 — від заводів Коломойського, 1 — від “Центру Протидії Корупції” (ЦПК) і 1 — від екснардепа Віктора Чумака) проти закриття справи «Роттердам+» в одне провадження.

Тим самим суддя ВАКС зламала план Коломойського. Одна суддя в рамках єдиного процесу буде розглядати цю справу.

І тут починається саме цікаве. На засідання ВАКС 21 липня одночасно не з'явилися ані представники заводів Коломойського, ані детективи НАБУ, ані представник ЦПК, ані екснардеп Чумак.

Суддя була змушена перенести слухання справи на 28 липня.

Але ось ця синхронність дій адвокатів Коломойського, “антикорупційних активістів” і детективів, які в єдиному пориві проігнорували судове засідання, підтвердили, що і так є “секретом Полішинеля” — за кримінальною справою запровадження формули “Роттердам+”, і за всією інформаційною кампанією по її дискредитації стоїть пан Коломойський. Його люди напряму управляють детективами НАБУ і так званими “антикорупційними” активістами, використовуючи їх в своїх інтересах.

Причому, варто розуміти, навіщо пан Коломойський продовжує цю піаркампанію по дискредитації ціноутворення на вугілля для ТЕС і ТЕЦ на базі “Роттердам+”, враховуючи що, ще у липні 2019 року, після запуску ринку електроенергії, його дія втратила силу.

В разі ухвалення судових рішень, в яких запровадження “Роттердам+” державним органом — НКРЕКП — буде визнано незаконним, він зможе через свою феросплавні заводи подавати позови проти України на компенсацію нанесених йому збитків на сотні мільйонів доларів. Бо насправді, жодним чином не держава, а саме його бізнес постраждав від запровадження прозорої формули ціноутворення на вугілля, яке використовувалось для виробництва електроенергії на ТЕС і ТЕЦ. Саме його вкрай енерговитратні феросплавні заводи до запровадження цієї формули отримували електроенергію за заниженою ціною.

Я вже свого часу писав, що мені цікаво було б колись дізнатися, це Віталій Шабунін, як ми розуміємо, зовсім безкорисливо втягнув у цю халепу Директора НАБУ пана Ситника — порушення очевидно безпідставної кримінальної справи, чи як “вірний Санчо Панса” почав за його дорученням забезпечувати відповідне піарсупроводження порушеної НАБУ кримінальної справи щодо запровадження “Роттердам+”.

Взагалі, як це не сумно, але у переважній кількості випадків, вся піарактивність наших “антикорупційних активістів” та “розслідувачів” — це не боротьба з корупцією, тим більше, не усунення причин, які її породжують, а замовні піаркампанії одних бізнесових та політичних груп проти інших, в яких “антикорупційні активісти” та “розслідувачі” виступають лише в якості зручних лайнометальників, “бо їх мами, та і вони самі, дуже люблять швидкість”.