Тато, ти будеш зараз менше пити? Ні, доцю, це ти будеш менше їсти

В економічній статистиці та маркетингу існує важливий економічний показник доступності товарів для споживачів – affordability. Він визначає, який відсоток свого доходу витрачає людина на будь-який товар. Розрахувати його досить просто: середньомісячний наявний дохід у розрахунку на одну особу (дані Держстату) потрібно поділити на вартість того чи іншого товару. Те саме можна зробити і щодо щоденного споживання тих чи інших товарів.

У ЗМІ часто використовують цей показник, демонструючи, скільки пересічний громадянин може придбати на свою зарплату чи пенсію м'яса, хліба, молока тощо.

Цей показник стосується всіх споживчих товарів, у тому числі тих, які відносять до шкідливих звичок людей — алкогольних та тютюнових виробів.

Так, якщо взяти сигарети середньою вартістю 52 грн (середня ціна в Україні), то рівень їхньої доступності складе 26%. Тобто середньостатистичний курець витрачає на пачку сигарет 26% свого щоденного доходу. Це дуже високий показник. Для порівняння, цей самий показник у Польщі складає14,3%, РФ – 12,2%, Румунії – 17,2%.

Але крім показника доступності товарів для споживачів є така важлива характеристика економічної поведінки споживачів — цінова еластичність попиту. Він дозволяє передбачити, як споживачі будуть витрачати свій дохід в залежності від ціни товарів.

На сигарети попит нееластичний, тому що для більшості людей залежність від тютюнопаління здолати важко. Не дарма свого часу Марк Твен з цього приводу жартував, що кинути палити дуже легко, він це сто разів робив.

Тобто, у ситуації з цигарками покупці досить слабо реагують на подорожчання товару з точки зору рішення – купувати чи ні. Але є одне «але» – дохід споживача. Якщо він невеликий, споживач часто робить вибір на користь дешевшого товару, нижчої цінової категорії. У випадку сигарет досить часто цим вибором стає нелегальна продукція – сигарети, що легально вироблені в інших країнах, але нелегально продаються в Україні (контрабанда), або сигарети, що нелегально вироблені в Україні чи поза її межами (контрафакт).

Нагадаю, що минулого року рівень нелегального ринку сигарет сягнув позначки 10 річного рекорду – 10,1%. Це десь 5,3-5,5 млрд гривень недонадходжень податків до державного бюджету.

Щоби зрозуміти, що означає ця сума втрат для держбюджету, то минулого року 5,3 млрд гривень уряд виділив на обладнання для відділень екстреної медичної допомоги по всій Україні.

Я вже неодноразово пояснював, що стрімке зростання “тінізації” обороту тютюнових виробів відбувається через постійне зростання ціни на сигарети, що у свою чергу пов'язане з щорічним зростанням акцизу. І якщо ще кілька років тому щорічне двадцятивідсоткове зростання не сильно позначалося на рівні доступності сигарет, бо в абсолютних цифрах база розрахунку для підвищення акцизу була незначна, то зараз, коли мінімальне акцизне зобов'язання складає 1456,33 грн за 1000 сигарет, воно суттєво впливає на доступність легальних сигарет для середньостатистичного українця. Причому, тут ще важливо враховувати, що показник середнього наявного доходу громадян — це як середня температура по палаті. Насправді, у більшої частини громадян країни цей дохід значно менше. Особливо, якщо подивитися на доходи населення у сільській місцевості та малих містах країни.

Тому, як я і передбачав ще пару років тому, стрімке підвищення акцизу на тютюнові вироби, яке не відповідає темпам зростання наявних доходів пересічних громадян, провокуватиме не так зниження фактичного споживання сигарет, як зростанню нелегального ринку. І це економічна закономірність, яку ніякими розпорядженнями чи посиленням відповідальності не здолати.

Отже, не потрібно бути економічним гуру, щоби передбачити, якщо зараз не сповільнити щорічні темпи зростання акцизу на тютюнові вироби, нелегальний ринок зростатиме ще швидше.

Враховуючи це, можу лише повторити те, про що вже багато разів писав. Необхідно знизити щорічні темпи зростання акцизу до 10% і доводити їх рівень до мінімального європейського показника не до 2025, а до 2030 року. Це не суперечить Угоді про асоціацію України з ЄС.

При цьому варто враховувати, що позитивний досвід кардинального зниження тютюнопаління в США забезпечено не тільки підвищенням вартості сигарет, а і величезною активністю з пропагування здорового способу життя та формування в суспільстві, особливо у середовищі підлітків та молоді думки, що курці — це слабаки, які не зможуть досягти успіху у своєму житті.