Чи можуть західні партнери України довіряти керівництву нашої держави?

Влада заявляє про неприпустимість електроенергії з РФ та Білорусі і одночасно проводить аукціони на доступ до міждержавних перетинів з країнами СНД.

Тиждень тому, виступаючи з трибуни Верховної Ради, Президент Литви Гітанас Наусєда закликав Україну не купувати білоруську електроенергію. За його словами, в такий спосіб Росія намагається використати Білоруську атомної електростанції (БелАЕС) для розширення свого впливу.

«Дозвольте мені додати кілька слів про спільні турботи, які нам накинула небезпечна Білоруська АЕС. Будівельник електростанції – Росія – не лише піддала ризику здоров'я жителів регіону, але й намагається використати проєкт електростанції для розширення свого впливу. Хочу прилюдно попросити владу України та її народ підтримати позицію країн Балтії щодо Білоруської АЕС та не купувати електроенергії, виробленої в Островці», - заявив Наусєда.

Перед тим, 11 лютого, Європарламент прийняв безпрецедентно жорстку резолюцію щодо БелАЕС. У документі атомну електростанцію в Островці називали джерелом небезпеки для всього Європейського Союзу. За неї проголосували 642 євродепутата, проти були 29 парламентарів, і лише 21 – утримався.

Здавалося цих аргументів українській владі мало би вистачити, аби припинити імпорт електроенергії з Білорусі та РФ, про згубний вплив якого на енергетику України вже довго говорять експерти. Тільки в 2021 році обсяг імпорту з цих країн досяг відмітки в 600 млн кВт-год. Відповідні заяви не забарилися. Практично одночасно президент Зеленський та міністр енергетики Вітренко зробили заяви, в яких підкреслили свою відданість євроінтеграційним устремлінням. Ба більше, Зеленський навіть звернувся до прем’єра Дениса Шмигаля з проханням законодавчо врегулювати питання обмеження імпорту електроенергії з країн, які не є членами Енергетичного Співтовариства, зокрема Росії та Білорусі.

Втім, подальший розвиток подій просто приголомшує. 23 березня стає відомо, що НЕК «Укренерго» провело аукціон з доступу до міждержавних перетинів на період з 1 до 30 квітня 2021 року. Переможці аукціону отримали можливість продовжувати комерційний імпорт електроенергії з Росії та Білорусі.

Хочу підкреслити, що жодних об’єктивних причин для такого демаршу не було – навесні споживання електроенергії закономірно зменшується, тож вітчизняна енергетика без проблем може виробити необхідні обсяги струму. У вимушеному резерві знаходяться десятки українських енергоблоків. В чому ж причина такого абсурдного рішення?

Перше, що спадає на думку – комерційний інтерес бізнесменів, близьких до оточення Зеленського. Зокрема, компанія «Дніпросталь-Енерго» олігарха Віктора Пінчука отримала доступ до перерізу 30 МВт. Саме ця фірма першою почала закупівлю електроенергії з Білоруської АЕС ще в січні 2021 року, викупивши доступ до перерізу на денних аукціонах. Схоже, що саме так Зе-команда розплачується з медіа-магнатом Пінчуком за лояльність його телеканалів та підконтрольних депутатів в Верховній Раді. Це типовий приклад олігархічної моделі господарювання, коли мільярдні статки для обраних здобуваються за рахунок нехтування інтересами всього суспільства.

Нагадаю, що вже у наступному 2022 році ОЕС України має повністю відокремитися від енергосистем Росії та Білорусі і перейти в ізольований режим роботи. Після цього, у 2023 році має відбутися повна синхронізація з європейською ENTSO-E. Однак, очевидно, що ці плани під загрозою. Нам можуть скільки завгодно розповідати, що метою влади в секторі електроенергетики є інтеграція з європейською енергосистемою. Але реальні дії говорять про інше – визначальним чинником державної політики залишається фінансова вигода друзів президента.

Після цього виникає риторичне питання, чи можуть західні партнери України довіряти керівництву нашої держави, якщо ті, дивлячись в очі, дають обіцянки, які потім порушують ледь не наступного дня?