Криміналізація контрабанди не зупинить зростання тіньового обороту підакцизних товарів
“Чуть помедленнее, кони, чуть помедленнее!” Володимир Висоцький
Прочитав на сайті “Укрінформ”, що у Верховній Раді зареєстрували законопроект щодо криміналізації незаконного переміщення підакцизних товарів.
“Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 201-2 та передбачити, що «контрабанда підакцизних товарів (горілка, пальне, цигарки, авто та інше - ред.), тобто дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів (крім електричної енергії), вчинена у значному розмірі, – карається штрафом від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34-170 тисяч грн)”, – говориться в повідомлені.
Очевидно, що ця пропозиція не вирішить проблему контрабанди. Сума прибутку, отримана внаслідок контрабанди, незрівнянно більша. Тому потрібно відновлювати покарання у вигляді позбавлення волі, якщо йдеться про контрабанду підакцизних товарів в особливо великих розмірах, а також вводити фінансову відповідальність у розмірах на порядок більших, ніж це пропонується народними депутатами.
Інша справа, що всі ці каральні заходи не будуть ефективними, якщо розмір прибутків від такої контрабандної діяльності буде складати декілька сотень процентів.
У зв'язку з цим можна згадати слова Карла Маркса, який колись писав: “Забезпечте 10 відсотків, і капітал згоден на всяке застосування, при 20 відсотках він стає жвавим, при 50 відсотках позитивно готовий зламати собі голову, при 100 відсотках він нехтує всіма людськими законами, при 300 відсотках немає такого злочину, на який він не ризикнув би, хоча б під страхом шибениці”.
Так от проблема у тому, що надмірно швидкі темпи зростання акцизів на тютюнові та алкогольні вироби може дозволити отримувати сотні відсотків прибутків при їх контрабандному імпорті чи нелегальному виготовлені в Україні. Населення готово купувати нелегальні тютюнові та алкогольні вироби, а бізнес готовий їх нелегально випускати чи завозити контрабандою. Саме це ми спостерігаємо останні пару років. Повсюдно, особливо в сільській місцевості, можна побачити безліч прикладів реалізації тютюнових та алкогольних виробів без акцизних марок. Нерідко це покривається правоохоронцями. Розрив між темпами зростання вартості цих підакцизних товарів і темпами зростання, та навіть падіння (якщо брати ситуацію 2020 року), доходів стає настільки відчутним, що ніякі моральні застереження не зупинять, наприклад тютюнозалежних громадян, від придбання цигарок без акцизних марок.
Тому можу повторити думку, яку висловлював вже неодноразово. Акцизи відносяться до непрямих податків. Загальний підхід щодо зростання ставок акцизів – правильний.
Підвищувати ставки акцизів можна, але темпи зростання мають бути повільнішими, відповідати реальним темпам зростання доходів населення.
Знову ж таки слід нагадати, що ЄС не вимагав від України довести мінімальний розмір акцизу до 90 євро за 1000 цигарок до 2025 року. Це була пропозиція надто палких прихильників боротьби з тютюнопалінням, які не розуміються ані в економіці, ані людській психології. Україна може це робити протягом довших строків – до 2030 та навіть 2035 року.. Тому щорічне підвищення акцизів не на 20, а на 10 відсотків, до того ж яке буде здійснюватися на 5 відсотків кожні півроку, суттєво зменшить темпи зростання тіньового обороту тютюнових виробів. Крім того, це зменшить доцільність форестелінгу (закупки тютюновими компаніями чи імпортерами тютюнових виробів акцизних марок наперед за нижчою ціною).
У зв'язку з цим можу лише навести приклад Польщі, яка була змушена ухвалювати рішення про мораторій на 2021 рік зростання ставок акцизу на тютюнові вироби. Бо не може зупинити карколомного зростання тінізації обороту тютюнових виробів.
Якщо ж ми будемо і надалі продовжувати неадекватними темпами нарощувати ставки акцизів, то ніяка загроза ув’язнення та/або фінансової відповідальності не зупинить контрабанду та нелегальне виробництво з подальшою реалізацією підакцизних товарів (особливо тютюнових та алкогольних виробів) в межах країни.
Досвід України та інших країн це наочно підтверджує.