Хотів би висловити деякі міркування з приводу статті “Венеція проти Зеленського: які проблеми знайшла Рада Європи у новій судовій реформі” на сайті “Європейської правди”.

На жаль, без кардинальних змін, у тому числі у конституції, які стосуються судової системи, не обійтися. Досвід останніх років ще раз підтверджує, що судді не зацікавлені у формуванні некорупційної моделі судової системи. Причому, будь-які реальні кроки з реформування судової системи блокуватимуться суддями, починаючи з Конституційного Суду України (КСУ).

Тому суспільству після чергового Майдану, до якого неминуче приведе нинішній режим, доведеться вносити на всенародний референдум зміни до Конституції України, які передбачатимуть ліквідацію КСУ, з передачею його повноважень Верховному Суду.

Весь досвід діяльності КСУ свідчить про готовність суддів КСУ підігравати діючій владі, навіть, якщо це неминуче призведе до хаосу та крові українських громадян. На підтвердження цього можна згадати рішення КСУ щодо першого (другого) строку президентства Кучми. Потім інший склад КСУ дозволив провести узурпацію влади Януковичу, що призвело до трагічних подій 2013-2014 років. І ще один склад КСУ, нехтуючи нормами Конституції, правом і мораллю, визнав конституційним розпуск минулого складу парламенту. Очевидно, що проблема криється не у покидьках, з яких на політичній основі постійно формується склад КСУ, а у моделі судової системи, яка передбачає наявність цієї інституції.

Крім того, громадяни на референдумі мають на перехідний період (на строк до десяти років) дати право сформувати склад Вищої ради правосуддя повністю з представників ЄС, Великобританії, США і Канади. Тільки за таких умов можна буде сформувати повністю оновлений склад суддів, а головне - забезпечити контроль за їх доброчесністю. Лише після перехідного періоду може бути дозволено, щоби більше половини складу ВРП була сформована з суддів, які мають бездоганну репутацію. Причому, на ще один перехідний період (теж до 10 років) спеціальна комісія, яка складатиметься з представників ЄС, Великобританії, США та Канади повинна мати право вето на призначення членів ВРП.

Тільки за таких умов, десь за 20 років є певні сподівання сформувати нову якість судової системи, яка би унеможливлювала те, що ми бачимо на прикладі нинішнього складу ВРП та суддів Окружного адмінсуду міста Києва.