Підвищення тарифів на електроенергію в умовах кризи — це політичне самогубство

Вчора до мене звернулася журналістка одного Інтернет ЗМІ. Її цікавило, що я думаю з приводу пропозиції щодо фінансування державних зобов’язань за “зеленими” тарифами із держбюджету у 2020 та 2021 роках. Особливо її цікавило це у контексті того, що цю ідею вже розкритикувала народна депутатка Анна Скороход.

Спочатку варто зрозуміти, що відбувається загалом в економіці.

За даними Держкомстату обсяг українського експорту за сім місяців 2020 року скоротився на 7,4 % та склав 26,6 млрд. дол. США. За 8 місяців поточного року падіння промислового виробництва досягло 7,4%. Загалом, промвиробництво в Україні безперервно падає, починаючи із червня 2019 року.

В цілому українська промисловість знаходиться в стані серйозної кризи — за перше півріччя 2020 р. загальний збиток промислових підприємств склав 40 млрд. грн. Інвестиції скоротились на 35% (на 70 млрд. грн), зокрема, у промисловість на 37%, у будівництво на 23%, у торгівлю на 33%, у транспорт, складське господарство, поштову та кур'єрську діяльність на 54%, у наданні послуг з харчування на 58%.

Відбувається зниження доходів населення. А безробіття в Україні у другому кварталі 2020 року зросло з 8,6% до 9,9%.

Закриття кордонів та інші карантинні обмеження, нерідко відверто безглузді, призвели до зниження доходів та платоспроможного попиту бізнесу і населення

Окремо варто згадати проблеми малого та середнього бізнесу (МСБ).

За оцінками Європейської бізнес асоціації (EBA) на кінець травня 2020 третина малих та середніх підприємців через кризу втратила від 50% до 75% доходів, 44 відсотки втратили до 50% доходів, а 7 відсотків підприємств розглядають варіант закриття.

Щоби вийти на докарантинні темпи розвитку 38 відсоткам підприємців знадобиться один рік, 25 відсоткам – два та більше роки, 19 відсоткам – близько шести місяців. І тільки у 3 відсотків підприємців рівень розвитку бізнесу не змінився.

29 відсотків були змушені скоротити розмір оплати праці, а ще 19% — відправити працівників у неоплачувану відпустку.

У 33% компаній МСБ відбулися скорочення персоналу.

Чому ці показники стану економіки так важливі?

У зв'язку з тим, що наші урядовці страшенно затягнули з врегулюванням проблеми “зелених” тарифів та джерел їх покриття, держава опинилася на порозі жорсткого конфлікту з великою кількістю інвесторів у об'єкти відновлюваної енергії. А слід враховувати, що частина з них інвестувалась за рахунок кредитів та гарантій Світового банку та іноземних держав. Тобто, це вже конфлікт не тільки з приватними інвесторами, яких в Україні звикли обманювати. Це конфлікт з потужними західними партнерами. Тому непотрібно бути великим оракулом, щоби зрозуміти шанси України в міжнародних судах, які розглядатимуть позови цих інвесторів. Ціна питання потягне на мільярди доларів. Приклади успішних для інвесторів позовів із стягненням сотень мільйонів євро з держави за невиконання нею зобов’язань перед «зеленою енергетикою» нескладно «нагуглити» - таке нещодавно було в Іспанії та Італії.

Виходячи з цього, навряд чи варто доводити справу до споров у судах. Хоча в Україні є один зовсім упоротий олігарх, який має зараз величезний вплив на президента України та парламент, і який пропонує “кинути” і МВФ, і всіх цих інвесторів. Правда, внаслідок розслідувань обвинувачень американських правоохоронних органів у крадіжці коштів та “відмиванні” їх у США, цей олігарх може впевнено почувати себе лише в Україні. Тому слідування його порадам може дуже дорого обійтися нинішнім можновладцям.

За таких обставин у українського уряду є три варіанти.

Один з них передбачає підвищення тарифів на електроенергію, у першу чергу для бізнесу. Але в умовах економічної кризи, в яку країна звалилася значною мірою внаслідок некомпетентних дій Президента Зе та його команди, потрібно зважати на наслідки такого рішення для бізнесу та населення.

Підвищення тарифу НЕК “Укренерго” оціночно спричинить додаткові витрати українських підприємств в розмірі 36 млрд. грн.

Особливо це буде відчутним для МСБ.

Значна кількість підприємств МСБ побудували бізнес-процеси з урахуванням існуючого тарифу (пекарні, лісопилки, СТО, теплиці). Вони не мають фінансових можливостей для переходу на дороге енергоощадне обладнання. Отже, підвищення тарифів для них призведе до надзвичайних збитків. Частині підприємств доведеться закритися. Внаслідок цього десятки, якщо не сотні тисяч українців втратять робочі місця. Деградація структури МСБ лише посилиться, а середній клас в країні скорочуватиметься до рівня статистичної похибки.

Зростання витрат на електроенергію змусить бізнес шукати шляхи зниження витрат за іншими статтями або скорочувати чисельних найманих працівників та виробництво через зростання собівартості, яке не можливо буде перекрити доходами.

Значна частина підприємств не зможе працювати при такому тарифі — критичним є підняття навіть на 1 грн. Зрозуміло, зростатиме небезпека масового виведення капіталу з України і закриття підприємств.

Підвищення тарифу неминуче призведе до зростання собівартості продукції підприємств, що використовують електроенергію у процесі виробництва — це металургія, хімічна, харчова промисловість, машинобудування, видобуток корисних копалин.

Це ще активніше призводитиме до деіндустріалізації України.

НКРЕКП замість того, аби прикрити дірки в законодавстві, які дозволяють трейдерам/компаніям-посередникам, що мають тільки стіл і стілець, заробляти мільярди гривень на електроенергії, що виробляє державний “Енергоатом”, намагається перекласти ці витрати через аномальний високий тариф НЕК “Укренерго” на всіх споживачів України. Наголошую, що найбільш критичний вплив це матиме на МСБ.

Це цинічно, безвідповідально та неприпустимо.

Ще одним варіантом є підвищення у рази цін на електроенергію для населення. І хоча вони зараз суттєво занижені, але в умовах економічної кризи та падіння реальних доходів населення, влада навряд чи наважиться на такий крок. Попри не зовсім високий рівень знань та розумових здібностей не варто розраховувати на їх готовність здійснити політичне самогубство тут і зараз.

За таких обставин єдиним варіантом для утримання тарифу НЕК “Укренерго” та тарифів на електроенергію для населення на поточному рівні є ухвалення НКРЕКП та парламентом України низки рішень.

По-перше, ці два державних органи влади просто зобов’язані обмежити можливості трейдерів заробляти мільярди гривень на електроенергії, що виробляє НАК “Енергоатом”, щоб додаткові доходи пішли державному підприємству “Гарантований покупець”, основна задача якого забезпечувати пільгові тарифи для населення та фінансувати державні зобов’язання за “зеленими” тарифами.

По-друге, забезпечити фінансування державних зобов’язань за “зеленими” тарифами із держбюджету у 2020 та 2021 роках. До речі, як варіант, можна погасити ці зобов'язання випустивши п'ятирічні ОВДП з цією метою. Це цивілізований шлях вирішення проблеми, він не призведе до збільшення дефіциту держбюджету. Цілком прийнятний досвід використання такого інструменту в Україні вже є.

Що ж до пані Скороход, то у парламенті вона входить до парламентської групи “За майбутнє”, яке парламентські жартівники називають “За майбутнє Коломойського”. Тому її коментарі та оцінки слід сприймати, виходячи з позиції та інтересів цього олігарха.