Розбудова судових та правоохоронних органів - це довгий процес

Розбудова професійних, чесних та некорумпованих судових та правоохоронних органів - це дуже довгий процес

У тисячний раз побачив ту саму дурницю, яку проголошують зі щирою впевненістю. Мовляв, Порошенко і попередня влада самі винні, що не побудували гарні суди та правоохоронну систему. Якщо це пишуть якісь “піар-експерти” в інтересах тих чи інших політичних сил, то я це хоча б розумію. Але, на жаль, це повторюють і ті, хто точно не має відношення до різноманітних піар-контор.

Безліч разів вже пояснював, що за п'ять років, а насправді навіть за чотири, бо до весни 2015 року головним завданням було зупинити відкриту збройну російську агресію та економічний хаос, побудувати нову судову та правоохоронну систему неможливо в принципі.

Для цього потрібні десятиліття. Це все рівно, що звинувачувати батьків чотирьохрічної дитини, що вона ще досі не знає вищої математики, не вміє аналізувати і ухвалювати самостійні, відповідальні рішення.

За чотири роки, і це справді величезна заслуга минулої влади, були закладені основи побудови європейської судової та правоохоронної системи.

Європейські науковці та експерти, які приїжджали до України протягом минулих п'яти років, неодноразово наголошували, що правильна розбудова інституцій важливіша за персоналії.

Я, наприклад, вкрай критично ставлюся до Директора НАБУ Ситника, про що теж писав декілька разів, та до нинішнього і попереднього керівництва ДБР. Але розумію, що створення цих правоохоронних органів є важливішим, ніж питання, хто їх зараз очолює. І боротьба між ними та взаємоконтроль теж у довгостроковій перспективі працюватиме на розбудову правової держави.

Нагадую, що ДБР було створено внаслідок позбавлення органів прокуратури функцій слідства, що ми спромоглися зробити лише за 20 років після того, як це було передбачено Конституцією України 1996 року.

Саме факт розділення функції слідства та представлення інтересів держави в суді має фундаментальне значення для побудови судової та правоохоронної системи на принципах правової держави. Не кажучи вже, що це прибрало значну частину можливостей для корупції в органах прокуратури.

Більшість людей не усвідомили надзвичайно важливий підтекст нещодавньої історії з хабаром у 6 млн доларів керівництву НАБУ та САП. На пресконференції, після успішної операції із затримання осіб, які передавали хабар, керівники цих інституцій сказали, що вони дуже боялися, що це провокація з боку Генпрокурора.

Конфлікт та протиборство НАБУ та САП, з одного боку, та Офісу Генпрокурора — з іншого, робив неймовірно ризикованою саму готовність отримати такий хабар. Хоча, якби кримінальна справа, за закриття якої і давали хабар, знаходилася в Генпрокуратурі, як це було до реформи часів президентства Порошенка, чи хтось має сумніви, що він би був взятий і справу закрили?

І судову систему навіть технологічного поміняти неможливо за 4-5 років. Просто хоча б тому, що замінити потрібно 10 тисяч суддів. Крім того, ніхто і ніколи не може гарантувати, що особа, до якої не було претензій під час конкурсу та відбору на посаду судді, згодом не братиме хабарі та не виноситиме неправосудні рішення. Насправді, для розбудови професійної та некорумпованої судової системи, з одного боку, необхідно забезпечити високий рівень незалежності суддів від виконавчої та представницької гілок влади, з іншого — забезпечити постійний, безкінечний контроль та тиск суспільства на суддів.

Незважаючи на їхні істерики з цього приводу. Вони повинні розуміти, що кожне їх рішення перевірятиметься під мікроскопом, кожне рішення, яке матиме корупційне, неправове підґрунтя, викликатиме суспільне збурення. Яке, за певних обставин, може завершуватися позасудовою розправою над ними. І вони це мають добре розуміти.

Так, це довгий, і навіть безкінечний процес розбудови та очищення судової системи. Необов'язково поступальний. Будуть непоодинокі випадки, коли якісь судові покидьки матимуть можливість дуже довго залишатися на своїх посадах і не бути покараними. Лише тиск суспільства на суддів, на Вищу раду правосуддя, тиск на правоохоронні органи, які теж мають можливість контролювати та карати корумпованих суддів, поступово мінятиме ситуацію на краще. Судді змушені відчувати, що вони не небожителі, які можуть без кінця безкарно ухвалювати неправосудні рішення.

Це все процес на десятиліття, який надзвичайно залежатиме від суспільного запиту на професіоналізм, чесність та некорумпованість можновладців.

Але його потрібно усвідомлювати і не вірити у маячню про те, що можна розбудувати гарну судову та правоохоронну систему за п'ять років. Сподівання, що можна за декілька років побудувати професійні та чесні суди та правоохоронну систему, і потім заживемо, вкрай наївні. І пересічні громадяни, і бізнес, і громадськість і ЗМІ, і політики існуватимуть у цьому довгому процесі трансформації цих інституцій.

Можна подивитися, наскільки все непросто з розбудовою професійної та некорумпованої судової та правоохоронної системи у Польщі, Словаччині, Румунії, Болгарії, незважаючи на членство цих країн в ЄС. А можемо ще згадати правоохоронні органи та суди в Італії, Греції, Іспанії і зрозуміти, що ніякого незмінного статусу в цьому процесі не буде.

P.S.

Велике прохання до всіх. Поширюйте цю статтю. Втомився бачити одні і ті самі дурниці від різних, здавалося б притомних людей.