Ядерний тріумвірат феросплавних олігархів
Зараз майже не щодня з'являється інформація, яка прямо демонструє переорієнтацію Коломойського на Росію та його зв'язок з Кремлем.
Тільки всі почали відходити від шоку, пов'язаного з тим, що Медведчук має відношення до телеканалу 1+1, тут журналісти оприлюднили не менш вражаючу новину.
Коли кілька тижнів тому партнери по феросплавному бізнесу Коломойський та Пінчук через своїх лобістів та контрольовані телеканали здійняли галас через нібито «примусове обмеження роботи атомних блоків». В цьому немає нічого дивного, як і не має жодного зв’язку з реальністю.
Як ми знаємо, феросплавні заводи потребують мільярдів кіловат-годин електроенергії. І державні атомні електростанції дійсно можуть забезпечувати їх найдешевшою енергією. Втім, є два але:
1. У збиток собі (в першому кварталі 2020 року НАЕК «Енергоатом» отримав 1,57 млрд збитків).
2. У збиток всім нам. Адже ціна «дешевої» ядерної енергії, яку так прагнуть Коломойський з Пінчуком, не враховує витрати на виведення з експлуатації та будівництво нових блоків. Для розуміння масштабу – тільки безпечне виведення одного блоку АЕС коштує від 500 млн. до 1 млрд. доларів США. А їх в Україні – 15, у більшості закінчився проектний строк експлуатації і вони працюють в режимі продовження строків експлуатації.
Хто і за які кошти буде виводити атомні блоки з експлуатації і будувати нові? Очевидно, що не феросплавні компаньйони, які вимагають саме дешевої електроенергії, виходячи з операційної собівартості атомників. Цей фінансовий тягар буде покладено на українську державу та українських платників податків.
Тож, з Коломойським і Пінчуком все зрозуміло. Не зрозуміло було тільки чому синхронно з ними проти зміни прогнозного енергобалансу публічно виступив Віктор Медведчук. Тепер на це питання суспільство отримало вичерпну відповідь – Медведчук є партнером в Коломойського та Пінчука в Запорізькому феросплавному заводі. Саме таку правду відкрили розслідувачі проекту «Схеми» https://www.radiosvoboda.org/a/schemes/30664541.html
Тепер, коли жодної невизначеності не існує, окреслюється логіка очевидного розворота Коломойського в бік Росії. Гарантії Медведчука є свого роду рятівним колом для затиснутого колективним Заходом Коломойського.
Ось звідки росте настирна тяга феросплавно-олігархічного тріумвірату до імпорту російської електроенергії та російського вугілля для державної «Центренерго». На фоні штучного колапсу української енергетики та переповнених складів українських вугледобувних підприємств.
